Священномученик Косма Петриченко, пресвітер

Місяця листопада на 3-й день

Святий священномученик Косма народився у слободі Рибушка Саратовської губернії (нині село у Саратовському районі) у 1869 році у селянській родині. До революції він займався селянською працею і не здобув духовної освіти. Будучи глибоко віруючою людиною, Косьма Никифорович прислужував у місцевій Христоріздвяній церкві та добре вивчив богослужбовий статут. Після революції він продовжував займатися землеробством, утримував господарство та у вільний час прислужував у храмі. У роки становлення нової деспотичної і атеїстичної влади відстоювання принципів релігійного життя саме собою було вже подвижничеством. Косьма Никифорович наважується на такий жертовний крок. Він передає своє господарство дочці Анастасії, а сам подав прохання прийняти священний сан. Отець Косма був висвячений у ієрея 1928 року незадовго перед тим призначеним новим Саратовським Владиком, митрополитом Серафимом (Олександровим), до Рибушкінського Христоріздвяного храму.
У 1935 році церкву в слободі Рибушка було закрито. У умовах посилених гонінь на Православ’я отець Косма не припиняв своєї пастирської діяльності. У себе вдома він збирав парафіян, звершував богослужіння, читав селянам духовну літературу, хрестив немовлят – робив усе, щоб підтримати вогник віри Христової. Його діяльність не могла залишатися непоміченою для влади. 31 жовтня 1937 року співробітник районного відділу НКВС отримав ордер на обшук та арешт громадянина Петриченка Кузьми Никифоровича. Цього ж дня отця Косма було переведено до Саратовської в’язниці. 2 листопада відбувся перший і єдиний допит, під час якого Рибушкинський настоятель категорично відкинув усі звинувачення, що зводилися на нього, в антирадянській діяльності.
Наступного дня було допитано п’ятьох свідків, які дали потрібні свідчення. Вся слідча процедура мала відверто фальшивий характер. 14 листопада було складено обвинувальний висновок “попа-кулака Петриченка Кузьми Никифоровича”, який “під виглядом релігійних молебнів у будинках колгоспників проводив антирадянську агітацію”. Того ж дня засідання судової трійки при Управлінні НКВС у Саратовській області ухвалило Петриченка К. Н. – розстріляти. Цей вирок, який увінчав доброго пастиря отця Косму нетлінним вінцем мученика за ім’я Христове, був виконаний у Саратові 16 листопада 1937 року ввечері, о 22 годині. Місце поховання мученика залишилося невідомим.