Священномученик Іоанн Вишневський, пресвітер

Місяця листопада на 19-й день

Іван Всеволодович Вишневський народився 6 жовтня 1888 року у сім’ї священика села Федьківка. Він закінчив духовне училище та один клас духовної семінарії. До 1914 року служив у церкві Верх-Нейвінського заводу Єкатеринбурзького повіту, працював учителем у місцевій школі. У 1917 році його висвятили у диякони, а в листопаді 1919 року – у священики.
У період першої російської революції за свої ліві переконання перебував під наглядом царської поліції, але заарештований не був. Перед жовтневою революцією Іван Всеволодович одружився з рабою Божою Євдокією, вчителькою сільської школи. До листопада 1919 р. отець Іоанн служив дияконом у церкві Нев’янського заводу, а з листопада 1919 р. – священиком у селі Федьківка.
Іоанн Всеволодович користувався у селі великою повагою, до нього часто зверталися за порадою у важкій життєвій ситуації. Навіть помічник уповноваженого Губернської ЧК товариш Раздьяконов визнав, що “священик Вишневський добре освічений, розуміється на поточних подіях, чудово обізнаний з становищем на фронтах…”.
Авторитет священика заважав місцевим комуністам вести свою “політ-освітню” роботу, тому незабаром на отця Іоанна почали надходити “донесення” начальнику міліції 1 району Єкатеринбурзького повіту.
“… Коли місцевим жителям пропонують вислухати якусь лекцію, то вони одразу поступово розходяться по домівках, як від чуми, і вважають за краще краще слухати місцевого попа-“павука” Вишневського, який, користуючись слабкими струнками громадян села Федьківка, нерідко веде з ними розмови , завдяки яким немає жодної можливості вести якусь політ-освітню роботу в селі, бо піп Вишневський обплутав своїм павутинням громадян села Федьківка і нахабно, майже відкрито, сміється над братами Манаковими (комуністами) і взагалі над приїжджими…”.
У липні 1920 року місцева влада для того, щоб “очистити свідомість народних мас від релігійного дурману”, організувала в бібліотеці лекцію на тему “Релігія та комунізм”. Комуніст-бібліотекар Манаков Олександр Олексійович підібрав відповідну статтю і почав читати лекцію з книги. У цей час у бібліотеку увійшов отець Іоаан, сказав: “Киньте ви цю нісенітницю читати”, вирвав книгу і спробував її порвати. В результаті лекція була зірвана. Народ, задоволений, розійшовся додому. Ще не раз батюшка зривав антирелігійні заходи. Якось навіть приніс на лекцію гармонь, грою на якій заглушував слова лектора. Комуністи неодноразово просили вищу владу ізолювати із села священика.
У жовтні 1920 р. отця Іоанна Вишневського було заарештовано. Його звинуватили у “дискредитуванні радянської влади та антирадянській пропаганді серед темних мас”. Отець Іоанн усі звинувачення відкидав і пояснював свій арешт зведенням з ним особистих рахунків учителем-комуністом Манаковим. На допитах себе батюшка називав прихильником радянської влади і пригадав навіть, що 1908 р. він переслідувався старим урядом за політичні переконання. У відповідь такі твердження слідчий з обуренням писав: “Він, як революціонер 1907-1908 рр., який здобув хорошу освіту, повинен знати, що релігія та її вчення лише затемнюють голови темних мас, а не просвічують, що у руку темним силам реакції. Але Вишневський таки тримається за своє священиче місце, вчить, лякає пеклом і Богом, переконує релігійних фанатиків шанувати святих і мощі, і водночас має нахабство перед правосуддя заявляти, що він затятий прихильник Радянської влади та революціонер 1907-1908 рр. .”.
Бути щирим прихильником Радянської влади і навіть залишатися глибоко віруючим людиною неможливо, т.к. комуністична ідеологія і релігія розходяться у основах світогляду. “Боротьба проти релігії є боротьба за соціалізм”, – писав В. І. Ленін. Тому слідчий не повірив у щирість заяв отця Іоанна і, незважаючи на те, що батюшка не визнавав висунутих проти нього звинувачень, запропонував ізолювати священика Вишневського до концтабору до закінчення громадянської війни. Справа була відправлена до Єкатеринбурга. Колегія Єкатеринбурзької Губернської ЧК розглянула справу священика і ухвалила: Вишневського Івана Всеволодовича покарати вищою мірою. 2 грудня 1920 року отця Іоанна було розстріляно.
В Ірбітському повіті Радянська влада в 1918 проіснувала сім місяців. У міру звільнення території Уралу від більшовицького терору ставали відомими все нові і нові відомості про загиблих мучеників, ієреїв та мирян. “За що вбивають наших пастирів?” Це питання постійно ставили парафіяни. Спаситель говорив своїм учням: “Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене раніше зненавидів вас. Якщо Мене гнали, гнатимуть і вас”. Цими словами Господа православні пастирі пояснювали ненависть комуністів до священнослужителів.