Священномученик Іоанн Віленський, пресвітер

Місяця жовтня на 28-й день

Священномученик Іоанн Дмитрович Віленський народився 1857 року в селі Борисоглібське в Ярославській губернії. Після закінчення Ярославської Духовної Семінарії він три роки працював учителем у земському училищі. А потім був висвячений в ієрея. З 1882 року і до своєї мученицької кончини в 1918 році отець Іоанн служив у селі Трохимівське Пошехонського повіту. На початку листопада 1918 року більшовиками в Пошехонському повіті була оголошена мобілізація коней у кінський запас при повітовому військкоматі, під час якої селянами було побито військовика і діловода. У відповідь на це прибув загін ЧК, який почав проводити поголовні обшуки з конфіскацією майна, арештувавши при цьому близько сорока осіб. 10 листопада без жодного суду та слідства неподалік села Семенівське на болоті чекістами було понівечено та розстріляно трьох заарештованих, серед яких перебував і священник церкви села Трохимівське отець Іоанн. Його звинуватили у приховуванні контрреволюціонерів, що ховалися після білогвардійського заколоту в Ярославлі, та зберіганні дорогих речей розстріляної разом із ним колишньої власниці заводу Дерунової. Коли загін чекістів залишив село, тіла розстріляних були перенесені з болота на цвинтар і зустрінуті хресною ходою. У отця Іоанна було семеро дітей, один із яких став священником у цьому ж Пошехонському повіті.