Священномученик Іоанн Панков, пресвітер і сини його, мчч. Миколай і Петро

Місяця квітня на 26-й день.

Священномученик Іоанн народився 1873 року в сім’ї псаломщика Льва Панкова. З 1900 року Іван Львович був учителем чоловічого училища в місті Лівнах Орловської губернії. Рукопокладений на священика і з 1915 року служив у Троїцькому храмі в селі Усть-Нугр Кривцовської волості Болховського повіту Орловської губернії та був закономірним учителем у Курасовському і Толкачевському початкових училищах.
За півверста від Троїцького храму знаходився водяний млин, що належав Оптиній пустині. Під час захоплення влади безбожниками, млин був реквізований Кривцовським волосним комітетом, і завідувати ним поставили солдата Тихона Кутузова, брата болховського комісара юстиції. Кутузов своєю блюзнірською поведінкою і переслідуваннями місцевого священика Іоанна Панкова відразу ж позначив своє ставлення до церкви; склалося враження, що він може священика вбити, і отець Іоанн звернувся до селян, щоб у разі нападу вони захистили його.
У Велику Суботу 1918 року п’яний і озброєний Кутузов відвідав псаломщика і вчителя, а потім попрямував до будинку священика. Отець Іоанн, побачивши озброєного Кутузова, велів дзвонити в набат. Виявилося, що п’яний Тихон прийшов перед Великоднем просити прощення за свої неподобства.
Селяни, обурені захопленням Кутузовим млина, у перший день Великодня, 22 квітня, з’явилися на млин, щоб виселити його, а в разі опору заарештувати. Кутузов не побажав іти і кілька разів вистрілив у натовп із гвинтівки, убивши двох селян і одного поранивши. Розлючений натовп накинувся на Кутузова, і він був убитий.
Вранці 26 квітня в село прибув каральний загін із семи-десяти червоноармійців. Отця Іоанна звинуватили в підбурюванні до заколоту, його було поколото багнетами і розстріляно. Разом із ним були вбиті його сини: старший – Микола, офіцер, і молодший – Петро, учень другого курсу Орловської Духовної семінарії.
Тіла вбитих – священика Іоанна Панкова та його синів Миколи і Петра – протягом тижня залишалися непохованими, а потім були поховані неподалік від храму в селі Усть-Нугрь.
Майно священика було розграбовано, над церковною дарохранительницею червоноармійці вчинили блюзнірство.