Священномученик Гавриїл Архангельський, диякон p1dvk575nr1gnf1fbn106e1lcbli33
Житія святих,  Червень

Священномученик Гавриїл Архангельський, диякон

Місяця червня на 22-й день

Священномученик Гавриїл народився 1885 року в селі Архангельське Волоколамського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Миколи Архангельського. У 1906 році після звільнення з 4-го класу Волоколамського духовного училища його призначили псаломщиком до Петропавлівського храму, що при річці Клязьмі в селі Петропавлівське Богородського повіту, в 1909 році – перевели псаломщиком до Михайло-Архангельського храму в селі Архангельському Волоколамського повіту, в 1911 році – до Петропавлівського храму при Маріїнській лікарні в Москві. З 1907 року він був учителем співу в Старо-Псарковській церковнопарафіяльній школі в Богородському повіті, з 1910 року – в Михайло-Архангельській церковнопарафіяльній школі. 28 вересня 1915 року його висвятили на диякона до Петропавлівської церкви при Маріїнській лікарні в Москві. З 1934 року диякон Гавриїл став служити в Преображенському храмі на Преображенській площі. Тут його і застали гоніння кінця 1930-х років.
11 грудня 1937 року було заарештовано деяких членів причтів Преображенського і Богоявленського, що в Єлохові, храмів, серед яких диякон Гавриїл Архангельський, та поміщено до Таганської в’язниці. Наступного дня диякона Гавриїла було допитано. Дізнавшись, хто ще служив із ним у храмі, чи часто збиралися разом ті, хто служив, і з якого приводу, слідчий запитав, чи не велися між ними розмови на політичні теми, коли вони збиралися в архієпископа Дмитровського, вікарія Московської єпархії Сергія (Воскресенського).
– Під час відвідування нашим причтом архієпископа Сергія жодних розмов на суспільно-політичні теми ми не вели. Пам’ятаю тільки, що, коли було опубліковано нову конституцію, архієпископ привітав нас з отриманням громадянських прав, – сказав диякон.
– Слідство має дані, що ви особисто серед оточуючих вас осіб духовного звання і вірян вели контрреволюційну пропаганду, поширюючи провокаційні чутки про гоніння на релігію і духовенство в СРСР, про майбутню війну фашистських країн з СРСР і поразку останнього в цій війні. Чи визнаєте ви це?
– Ні, я цього не визнаю.
16 грудня слідчі допитали диякона Михайла Толузакова, якого вони залучали як свідка у всіх тих випадках, коли в них не було достатніх даних, щоб оформити обвинувачення. Про диякона Гавриїла він показав: “Архангельський вороже налаштований проти радянської влади. Проводив роботу із залучення вірян до церкви, під час закриття церкви на Красній Пресні підбурював вірян до масових виступів і збору підписів під протестом проти закриття церкви”.
20 грудня 1937 року трійка НКВС засудила диякона Гавриїла до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, і 5 лютого 1938 року він з етапом ув’язнених прибув у місто Лісозаводськ, у 19-те відділення Бамлагу НКВС.
Майже одразу ж після прибуття до табору проти нього і духовенства, яке перебувало в таборі та було зібране в 145-й колоні, було розпочато нову справу. На початку березня 1938 року інформатори донесли в оперчастину НКВС, що священики, які зібралися в таборі, співають уголос молитви й обговорюють прийдешні церковні свята. 12 березня як обвинуваченого допитали одного зі священиків Московської єпархії, протоієрея Леоніда Харьюзова, який визнав себе винним у тому, що брав участь у контрреволюційних розмовах, що велися серед ув’язнених. Було допитано священика з Москви Іоанна Соколова, який також визнав себе винним і що контрреволюційні розмови духовенство вело, потім почали допитувати свідків. Загалом у справі притягнули тридцять одну особу, з них четверо визнали себе винними, решта винними себе не визнали, серед них і диякон Гавриїл Архангельський; 31 березня 1938 року трійка НКВС на підставі свідчень свідків і деяких обвинувачених засудила їх усіх до розстрілу. Однак вони не були відразу вбиті, продовжували ходити на загальні роботи, інші ж страдницьки померли до виконання вироку, як священик Олексій Протопопов.
5 липня 1938 року всі заарештовані, хто дожив до цього останнього для них дня на землі, були розстріляні і серед них – диякон Гавриїл Архангельський.

Знайшли помилку