Житія святих,  Серпень

Священномученик Димитрій Сурмелі

Місяця серпня на 22-й день

1878 року в селі Миколаївці Ананьївського повіту Херсонської губернії в сім’ї священнослужителя Костянтина Сурмелі народився син, якого у святому хрещенні нарекли з ім’ям Димитрій. Під керівництвом своїх благочестивих батьків, Димитрій отримав виховання в суворо християнських правилах і з ранніх років виявляв бажання до навчання і любов до храму Божого. Закінчивши Одеську Духовну Семінарію за другим розрядом, вступив на духовну службу 24 вересня 1899 року. Перебував псаломщиком при Миколаївській церкві містечка Нововоронцовки тієї ж волості, Херсонського повіту Херсонської губернії до 31 травня 1902 року.
4 серпня 1902 року Димитрія Сурмелі висвятили в сан диякона, а 6 серпня того ж 1902 року, в день Преображення Господнього, – висвятили в сан священика. З 22 серпня 1902 року отець Димитрій призначається священиком Преображенської церкви села Моїсеєвки Олександрійського повіту Херсонської губернії. Одночасно був законовчителем і завідувачем церковно-парафіяльної школи села Моїсеївки і законовчителем земської школи села Богоблагодатної того ж повіту.
Згідно з проханням, священик Преображенської церкви села Моїсеївки Димитрій Сурмелі, на підставі Резолюції Його Високопреосвященства, Високопреосвященнійшого Димитрія, Архієпископа Херсонського та Одеського, що відбулася 24 жовтня 1907 року, переміщений до Казанської церкви с. Козирівки того, Олександрійського повіту Херсонської губернії. Також з 24 жовтня 1907 року, за традицією того часу, Димитрій Сурмелі був завідувачем і законовчителем Козирівської церковно-парафіяльної школи, а з 1 листопада 1912 року – законовчителем земської школи села Рибчиної.
Усі ці роки вірною супутницею і благочестивою матір’ю їхнього багатодітного сімейства була дружина отця Димитрія – Клеопатра Максимівна (14 жовтня 1879 р. н.) За даними на 1914 рік, у них у сім’ї було 4 дітей, усі дівчатка: “Клеопатра, народилась в 1903 році 26 квітня, навчається в єпархіальному Одеському духовному училищі. Олена, народилася 1904 року 28 вересня. Валентина, нар. 1906 року 24 липня. Марія, нар. 1911 року 30 вересня”. На момент арешту в 1937 р. у документах кримінальної справи інформація про дітей відсутня. На жаль, подальша їхня доля не відома…
У 1930 році був висланий на Північ “за зберігання дрібного срібла” терміном на 3 роки. Після відбування покарання служив другим священиком у Покровській церкві міста Олександрії. У цей період отець Димитрій разом із дружиною проживав за адресою: м. Олександрія, провулок Кіровський, 6.
6 грудня 1937 року був заарештований і утримувався під вартою у в’язниці м. Кірове (зараз Кропивницький). Звинувачувався в тому, що після закриття Покровської церкви разом з Адріаном Вожаковим, старостою церкви Авраменко Агафією та іншими черницями, які проживали в місті Олександрії, ходили по домівках мешканців Олександрії та прилеглих сіл і під виглядом релігійного служіння проводили контрреволюційну агітацію. Також у провину отцю Димитрію ставили, що він на квартирі в Авраменка Агафії “під виглядом богослужіння обговорювали питання про висунення своїх кандидатур у Верховну раду, після чого ходили по домівках міста й агітували щоб голосували за Ваші кандидатури”…
На підставі Виписки з протоколу № 23 засідання трійки УНКВС по Миколаївській області від 8 грудня 1937 р.: “Слухали Справу 2658 Олександрійського райвідділку НКВС за обвинуваченням: Сурмеля Дмитра Костянтиновича, 1878 р. н.р., уродженця с. Миколаївки, грека, громадянина СРСР, служителя релігійного культу – священика. Обвинувачується в тому, що під виглядом релігійного служіння проводив к-р агітацію проти виборів до Верховної Ради, спільно з головою п’ятидесятки Авраменком О. Д. ходив по хатах і вибирався на вибори до Верховної Ради. Д. ходив по хатах і обмовляв Радвладу, партію, а також агітував за відкриття церкви. Вихваляв життя царської Росії. Винним себе визнав частково. Заарештований 6 грудня 1937 р., утримується під вартою у в’язниці м.Кірово”.
Засіданням трійки УНКВС по Миколаївській області від 8 грудня 1937 р. – засуджений до розстрілу. Розстріляний – 27 грудня 1937 р.

Місце розстрілу і поховання не відомі…
На підставі Постанови Президії Кіровоградського обласного суду від 19 листопада 1960 року було встановлено, що:
“Допитані в 1937 році свідки, на свідченнях, на яких ґрунтувалося обвинувачення Сурмелі та Авраменка, показували, що Сурмелі та Авраменко, як віруючі, проводили релігійні обряди і серед громадян проводили антирадянську агітацію, проте серед яких громадян, де, коли, де, коли вони проводили агітацію та в чому вона полягала, – не показали. Сурмелі та Авраменко винними себе не визнали.
У процесі додаткової перевірки цієї справи в 1960 р. з раніше допитаних свідків були передопитані, які підтвердили, що Сурмелі та Авраменко були віруючими, але чи допускали вони антирадянські висловлювання – не пам’ятають, також не пам’ятають обставин допиту їх у 1937 р. Знову допитані свідки про антирадянські висловлювання Сурмелі та Авраменка свідчень не дали.
За таких обставин неконкретні свідчення свідків не можуть бути достовірним доказом провини Сурмелі та Авраменка.
Керуючись ст.31 Закону про судоустрій Української РСР, Президія Кіровоградського обласного суду, – Постановила: Протест прокурора Кіровоградської області задовольнити. Постанову трійки при УНКВС по Миколаївській обл. від 8 грудня 1937 року відносно Сурмелі Дмитра Костянтиновича та Авраменко Агафії Дмитрівни – скасувати, а справу провадженням припинити за недоведеністю обвинувачення”.
Біографію та життєпис Димитрія Сурмелі складено на підставі архівних документів, нечисленних офіційних повідомлень і публікацій у дореволюційний період у Херсонських єпархіальних відомостях.

Знайшли помилку