Священномученик Автоном, єпископ Італійський p1at39k30f1e8n1ji2fq9g9h1kcp3
Житія святих,  Вересень

Священномученик Автоном, єпископ Італійський

Місяця вересня на 12-й день

Священномученик Автоном був єпископом в Італії. Під час гоніння на християн імператора Діоклетіана (284-305) святитель Автоном задля користі Церкви залишив свою країну й оселився у Віфінії, у містечку Сорея у чудернацього Корнилія. Святий Автоном з ревністю звершував своє апостольське служіння і навернув до Христа стільки язичників, що утворилася велика Церква, для якої він освятив храм в ім’я Архістратига Михаїла. До цієї Церкви святитель висвятив Корнилія спершу в сан диякона, а потім у пресвітера. З проповіддю про Христа святитель Автоном відвідав також Лікаонію та Ісаврію.

Імператор Діоклетіан наказав схопити святителя Автонома, але він пішов у Клавдіополь на Чорному морі. Повернувшись у Сорею, святитель Автоном висвятив пресвітера Корнилія на єпископа. Сам він попрямував до Асії, а коли повернувся звідти, почав проповідувати в містечку Лімни, поблизу Сореї. Одного разу новонавернені зруйнували ідольське капище. Язичники вирішили помститися християнам. Вибравши момент, коли святитель Автоном служив Божественну літургію, язичники напали на храм Архістратига Михаїла і після катувань убили святого Автонома, обагривши вівтар церкви його мученицькою кров’ю. Диякониса Марія витягла тіло святого мученика з-під купи каміння і віддала похованню.

За царювання святого Костянтина Великого на місці поховання святителя було споруджено церкву. Близько 430 р. застарілу церкву розібрав один священик і, не знаючи, що під храмом поховано тіло мученика, влаштував церкву на новому місці. Через 60 років мощі святого були знайдені нетлінними і створено храм в ім’я священномученика Автонома.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Автоному, епископу Италийскому, глас 4

И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ние обре́л еси́, богодухнове́нне,/ в виде́ния восхо́д:/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Автоно́ме,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак священномученику Автоному, епископу Италийскому, глас 2

Боже́ственная, прему́дре, непоро́чне тайноводи́л еси́,/ же́ртва прия́тная был еси́, богоблаже́нне:/ Христо́ву бо пил еси́ Ча́шу, пресла́вне,/ свети́льниче всеми́рный,// моля́ непреста́нно о всех нас.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:

Бжcтвєннаz, премyдре, непор0чнэ тайноводи1лъ є3си2, жeртва пріsтнаz бhлъ є3си2, бGобл7жeнне: хrт0ву бо пи1лъ є3си2 чaшу, преслaвне, свэти1льниче всемjрный, молS непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку