Священномученик Аркадій, єпископ Єкатеринбурзький

Місяця жовтня на 21-й день

Священномученик Аркадій, єпископ Єкатеринбурзький (у миру Олександр Павлович Єршов) народився в 1878 році в селі Різдвяне (тепер Каширине) Кунгурського району Пермської області в сім’ї священника. Олександр закінчив Пермську духовну семінарію, одружився і прийняв священний сан.

Під час Першої світової війни він служив в армії полковим священником і корпусним благочинним. У 1917 – 1918 роках отець Олександр служив у селі Степанові (нині Ленськ) Кунгурського району. Овдовівши, він залишився з двома малолітніми доньками. Незабаром його призначили настоятелем церкви Всіх Святих міста Кунгура.

У роки обновленського розколу отець Олександр був непримиренним борцем за Православ’я. У 1924 році на місцевих єпархіальних зборах було вирішено звернутися до патріарха Тихона з проханням призначити в Кунгур православного єпископа. Кандидатом висунули отця Олександра Єршова.

Незабаром отець Олександр прийняв чернечий постриг з ім’ям Аркадій і 1924 року був висвячений на єпископа Кунгурського. Становище Православ’я в місті стало зміцнюватися, а храми, зайняті обновленцями, майже пустували. У дні пам’яті великомучениці Параскеви і мученика Міни, небесних покровителів Кунгура, він запровадив звершення всенічного бдіння за Афонським статутом. На ці служби з’їжджалося кілька десятків священнослужителів і приходило безліч народу. У Великий піст відбувалися пасії, яких раніше в Кунгурі не проводили. До владики приїжджали з проханнями про духовну опіку настоятелі православних храмів і віряни з довколишніх областей.

Авторитет єпископа Аркадія викликав реакцію з боку обновленського священства: почалися інтриги, скарги наклепницького характеру до Патріархії, внаслідок яких владику 23 січня 1929 року перевели в місто Омськ, а 23 жовтня 1930 року – в Чебоксари.

У 1931 році владика був заарештований і засуджений до трьох років заслання в Казахстан.

Після звільнення, у квітні 1935 року, єпископа Аркадія було возведено в сан архієпископа Свердловського та Ірбітського. Але 29 вересня 1935 року його знову заарештували і засудили до п’яти років ув’язнення в ВТТ.

У 1937 році проти владики було розпочато нову справу з обвинуваченням у груповій антирадянській агітації. Постановою трійки УНКВС по Новосибірській області він був засуджений до вищої міри. Розстріляний 3 листопада 1937 року у виправно-трудовому таборі недалеко від Кемерова, місце поховання невідоме.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.