Священномученик Андрій Бистров, пресвітер та мученики Василь Виноградов, Сергій Михайлов та Спіридон Савельєв

Місяця вересня на 24-й день

3 липня 1937 року Сталін розпорядився послати секретарям обкомів і крайкомів ЦК компартії наступну телеграму: «ЦК ВКП(б) пропонує всім секретарям обласних та крайових організацій і всім обласним, крайовим і республіканським представникам НКВС взяти на облік усіх кулаків, що повернулися на батьківщину… тим, щоб найбільш ворожі з них були негайно заарештовані та розстріляні в порядку адміністративного провадження їхніх справ через Трійки. ЦК ВКП(б) пропонує у п’ятиденний термін подати до ЦК склад Трійок, а також кількість підлягаючих розстрілу, так само як і кількість тих, що підлягають висилці».

Вже 22 липня начальник Плоскоського районного відділу НКВС Тверської області Попов склав довідку на арешт священика Андрія Бистрова та селянина Василя Виноградова. За довідкою вони звинувачувалися в тому, що раніше позбавлялися виборчих прав, заарештовувалися, знали одне одного, відвідували одне одного, а крім того, Андрій Бистров був священиком.

На вимогу НКВС Жидулинська сільрада, в особі голови та секретаря, склала на священика характеристику.

На той час такої довідки було достатньо для арешту; 23 липня 1937 року був заарештований Василь Виноградов, наступного дня НКВС заарештував священика Андрія Бистрова, і їх ув’язнили Торопецьку в’язницю.

Священномученик Андрій народився 1873 року в селі Залісся Печерської волості Псковського повіту в сім’ї священика Петра Бистрова. Закінчив Псковську учительську семінарію та працював учителем. У 1897 був висвячений у сан диякона, а через два роки – у сан священика і служив у Тверській губернії у храмі села Зуєва. 1930 року о. Андрій був заарештований і засуджений до двох років ув’язнення до табору та п’яти років заслання на Урал. Повернувся він додому 1935 року.

Відразу після арешту уповноважений УДБ Плоскоського районного відділу НКВС допитав священика.

Того ж дня слідчий допитав селянина Василя Виноградова. Мученик Василь народився 1891 року в селі Іванцеве Плоскоського повіту Тверської губернії в сім’ї селянина Корнилія Виноградова. Закінчив церковно-парафіяльну школу. Все життя прожив у рідному селі, поки не був у 1931 році заарештований та висланий. Втративши свій будинок у селі, жив на хуторі Бор за кілька кілометрів від села.

3 серпня начальник Плоскоського районного відділу УДБ подав помічнику начальника Управління НКВС Лістенгурту складену на селян Семена Нікандрова, Сергія Михайлова та Спиридона Савельєва довідку, просячи дати дозвіл на їхній арешт.

Семен Нікандрович Нікандров народився 1870 року в селі Іванцеве Плоскоського повіту Тверської губернії в селянській родині. Сім’я Семена Нікандровича була великою, дуже працьовитою, до революції вони жили добре.

Мученик Сергій народився 1882 року у селі Юрино Плоскоського повіту Тверської губернії у ній селянина Михайла Михайлова. Закінчив церковно-парафіяльну школу. У 1903 році він був призваний до армії і служив рядовим до 1905 року. У 1931-1932 роках був старостою храму, де служив о. Андрій. Сергій Михайлович мав велику родину та господарство. У 1932 році вступив до колгоспу, і частину господарства довелося віддати. У колгоспі він працював бригадиром. У 1935 році він був засуджений до одного року виправно-трудових таборів за те, що коли був тваринником, у нього впали троє телят.

Мученик Спиридон народився 1875 року в селі Пікачі Плоскоського повіту Тверської губернії в сім’ї селянина Савелія Савельєва. У Першу світову війну він був призваний до армії і прослужив у ній 1916-1917 роки рядовим. Майже все майно Спиридона Савельевича було вилучено владою, йому залишили лише хату та лазню. У 1935 році влада засудила його до шести років ув’язнення за невиконання плану посіву.

8 серпня такий дозвіл було отримано, і 11 та 12 серпня їх було заарештовано та ув’язнено в Торопецьку в’язницю. Відразу після арешту почалися допити. Слідство було прискорене, і допити селян були недовгими.

Після допитів селян слідство у середині вересня повернулося до допитів священика та раніше заарештованого Василя Виноградова. Допити провадив начальник районного відділення Попов.

20 вересня помічник оперуповноваженого УДБ Плоскоського районного відділення НКВС Ліванов склав обвинувальний висновок у справі священика та селян. Незважаючи на те, що доказів злочину не було жодних, «справу» визнали закінченою і направили на розгляд Трійки НКВС із попереднього дозволу Осташківської опергрупи НКВС.

3 жовтня Трійка НКВС засудила священика Андрія Бистрова та мирян Василя Виноградова, Сергія Михайлова та Спиридона Савельєва до розстрілу. Вони були розстріляні 7 жовтня 1937 року.

Зараховані до святих Новомучеників і Сповідників Російських на Ювілейному Архієрейському Соборі РПЦ в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.