Мученик Платон

Місяця листопада на 18-й день

Святий мученик Платон, брат святого мученика Антіоха лікаря (пам’ять 29 липня), народився в місті Анкірі в Галатії в благочестивій родині. Ще юнаком він залишив дім і ходив містами, натхненно проповідуючи Слово Боже язичникам, дивуючи слухачів переконливістю і красою своїх промов, глибоким знанням еллінської вченості. За свою проповідь його схопили і привели до храму Зевса на суд до правителя Агріппіна. Суддя спочатку намагався лестощами схилити святого до зречення від Христа. Він запевняв юнака, що той міг би зрівнятися за розумом із самим великим філософом Платоном, якби поклонявся язичницьким богам. На це святий Платон відповів, що мудрість філософа, хоча й велика, але скороминуща й обмежена, а істинна, вічна й безмежна мудрість міститься в Євангельському вченні. Тоді суддя обіцяв у нагороду за зречення віддати йому за дружину красуню дочку, а в разі відмови погрожував муками і смертю. Святий Платон відповів, що обирає смерть тимчасову заради життя вічного. Терпіння правителя вичерпалося, і він наказав нещадно бити мученика, а потім відправити в темницю.

Коли святого Платона вели в ув’язнення, він звернувся до народу, що зібрався біля храму, закликаючи всіх не відступати від християнської віри. Через сім днів мученика Платона знову привели на суд Агрипіна до храму Зевса, де вже були заготовлені знаряддя тортур: киплячі котли, розпечене залізо, гострі гаки. Суддя запропонував мученику вибір: принести жертву богам або випробувати на собі дію цих знарядь. Святий знову твердо відмовився поклонитися ідолам, і після катувань його кинули в темницю і тримали там без їжі та води 18 днів. Але бачачи, що і це не похитнуло мученика, йому запропонували в обмін на життя і свободу лише вимовити “великий бог Аполлон”. “Не хочу згрішити і словом”, – відповідав мученик. За наказом Агрипіна святого мученика Платона обезголовили († 302 або 306).

Тропарі, кондаки, молитви та величання