Сщенномученик Анфім Іверянин, митрополит Волоський

Місяця вересня на 27-й день

Святий Анфім народився близько 1650 року на півдні Грузії, в області Самцхе (Месхетії). Він був хрещений на честь апостола Андрія. Разом із царем Арчилом святий вирушив до Росії та створив грузинську друкарню. На зворотному шляху він потрапив у полон до дагестанських розбійників, які продали його в рабство туркам. Андрій провів багато років у Константинополі і, маючи виняткові здібності, вивчив багато мов: грецьку, арабську, турецьку, церковнослов’янську та румунську. Через деякий час завдяки патріарху Єрусалимському Досифею Андрій був викуплений з рабства. Він оселився неподалік патріархату і зайнявся вишиванням хоругв та різьбленням по дереву.

1690 року, у віці близько сорока років, Андрія було запрошено до Валахії святим мучеником князем Костянтином Бринковяну. Тут разом із єпископом Митрофаном Хушийським він знову зайнявся друкарством, а через рік прийняв постриг з ім’ям Анфім та священний сан.

Протягом чотирьох років святий Анфім завідував Бухарестською друкарнею, потім у 1694 році створив нову друкарню у Снагівському монастирі на північ від Бухареста. Ставши ігуменом цієї обителі він  не припиняв активної видавничої діяльності. З 1701 по 1705 він знову перебував на чолі княжої друкарні. Потім святого Анфима звели на єпископа Римницького, в області Вилча, де він також відкрив друкарню, яка видала десять книг за три роки, що для православного друкарства того часу було зовсім не мало. У 1708 році святий Анфім став митрополитом Валаським. Турботи високого архіпастирського сану він поєднував з письменницькими та видавничими працями, відкрив ще кілька нових друкарень та видав дев’ятнадцять книг.

За все життя святий Анфім видав шістдесят чотири церковні книги румунською, церковнослов’янською, турецькою та арабською мовами. Тридцять вісім із них написав він сам. Святитель Анфім був добрим і тихим пастирем, він втішав християнський народ своїм словом, своїми літературними творами та справами милосердям. По всій країні митрополит відкрив школи, де діти з бідних сімей могли вчитися безкоштовно, а в Бухаресті заснував монастир на честь Усіх святих, який згодом став називатися монастирем святого Анфіма (1715).

У 1716 році турки звинуватили святого Анфіма у змові з метою приєднати Валахію до Австрійської імперії. Для святителя настав час прийняти мучеництво. Він був позбавлений кафедри, засліплений і засланий до Синайського монастиря. У дорозі він багато страждав від жорстокого поводження конвойних, які після катувань втопили його у річці Тундже.

Завдяки апостольським працям святитель Анфім по праву може бути названий людиною, яка оновила християнську самосвідомість у румунських князівствах. Саме з його ініціативи та завдяки його видавничій діяльності румунська мова стала офіційною мовою богослужіння, що багато в чому сприяло освіті та згуртуванню румунського народу, а також має велике значення у наші дні.