Спогад явлення на небі Хреста Господнього в Єрусалимі

Місяця травня на 7-й день

Після смерті першого християнського, благовірного і благочестивого царя Костянтина Великого, на царський престол посів син його Констанцій, який ухилився в злочестиву єресь Арія, який хулив Сина Божого. Тоді, на ганьбу злочестивих єретиків, для запевнення невірних і утвердження православних, у святому граді Єрусалимі з’явилося чудесне знамення: в дні святої П’ятидесятниці, 7 травня, о третій годині на небі з’явилося зображення чесного Хреста Господнього, яке сяяло невимовним світлом, сильнішим за сонячне проміння, що бачив увесь народ, вражений великим жахом і здивуванням. Це знамення Хреста, починаючись над святою горою Голгофською, на якій було розіп’ято Господа нашого, сягало аж до самої гори Єлеонська, яка віддалялася від Голгофи на відстані п’ятнадцяти стадій; ширина хресного знамення відповідала його довжині; краса ж його, яка нагадувала подобу різнокольорової веселки, була такою великою, що привертала до себе погляди всіх. І всі, чи мав хто в руках будь-яку справу, чи перебував у помешканнях, – полишивши всі свої справи і вийшовши з домівок, з увагою і страхом споглядали пречудне знамення. Потім усі численні натовпи єрусалимлян, сповнившись від цього божественного видіння страху й радості, поспішили з глибоким розчуленням і сердечною теплотою у святу церкву, – усі старці та юнаки, чоловіки й дружини, до того ж і з грудними немовлятами, також і безшлюбні дівиці, що ув’язнилися в мовчанні, – і ті, вийшовши зі своїх осель, кинулися туди ж, і взагалі різного віку і стану жителі Єрусалиму, мандрівники і чужинці, православні християни та іновірні. І всі вони одностайно голосно прославляли Ісуса Христа, Господа нашого, Сина Божого єдинородного, Бога істинного від Бога істинного, Промислителя великих чудес.

Тоді невіруючі єретики, вороги і хулителі Божества Христового, сповнилися сорому, бачачи в явищі Хреста таку велику, божественну славу і силу Христа Господа, самою дійсністю упевнившись в той час в тому, що християнська віра є права, правдива і благочестива, і пропонує вірянину не від людської зовнішньої мудрості вивчені слова, а утверджується на одкровенні Духа Святого і благодаті, і засвідчена небесними знаменнями і чудесами. Про чудесне явище знамення Хреста, що оповідається, святіший патріарх Єрусалимський Кирил сповістив посланням царя Констанція, умовляючи його звернутися до православного вчення. Єрмій же Созомен свідчить, що через це явлення на небі святого Хреста, вельми багато хто з іудеїв і еллінів прийшов до істинної віри і, приступивши з покаянням до Христа Бога нашого, прийняв святе хрещення. І всі благочестиво прославляли Христа, Бога нашого, Єдиносущного і Супутнього Отцю і Святому Духу. Ми ж, сповідуючи несповідиму Його силу, явлену Хрестом, звеличуємо нашими вдячними хвалами Господа Бога нашого і вклоняємося підніжжю ніг Його, святому Хресту, благаючи милосердя Господнє, щоб у друге страшне Своє пришестя Христос сподобив нас побачити, як має тоді з’явитися “Знамення Сина людського” (Мф. 24:30), Хрест святий, у радості й надії спасіння і ним, ніби ключем, відчинив нам двері царства небесного, як колись розсудливому розбійникові рай (Лк. 23:40-43). Амінь.

Тропарі, кондаки, молитви та величання