...
Січень,  Житія святих

Святитель Никита, затворник Печерський, єпископ Новгородський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 31-й день / квітня на 30-й день – знайдення мощей / травня на 14-й день / липня на 1-й день – Собор Новгородських святих (перехідне)

Святитель Никита, єпископ Новгородський, у молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти в затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого ченця, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Никита впав у спокусу. Диявол з’явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник поклонився йому. Біс дав йому пораду, як такому, що вже досягнув досконалості: “Ти не молися, а тільки читай і вчай інших, а я буду молитися замість тебе”, – і став біля самітника, вдаючи, що молиться за нього. Спокушений чернець Никита перевершив усіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до спокушеного і, помолившись, відігнали від нього біса. Після цього преподобний Никита, залишивши з благословення старців затвор, жив у суворому пості й молитві, найбільше вправляючись у послуху та смиренні. Милосердний Господь за молитвами святих старців звів його із глибини падіння на високий ступінь духовної досконалості. Згодом він був поставлений єпископом у Новгород і за своє святе життя був нагороджений від Бога даром чудотворення. Одного разу під час посухи він молитвою низвів дощ із неба, іншого разу за його молитвою припинилася в місті пожежа. 13 років керував святитель Никита новгородською паствою і мирно помер у 1108 році. У 1558 році, за царя Іоанна Васильовича, відбулося прославлення святителя. Мощі його спочивають нині в Софійському соборі Великого Новгорода.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Никите, затворнику Печерскому, епископу Новгородскому, глас 4

Наслади́вся, Богому́дре, воздержа́ния/ и жела́ние пло́ти твоея́ обузда́в,/ на престо́ле святи́тельства сел еси́,/ и я́ко звезда́ многосве́тлая, просвеща́я ве́рных сердца́/ заря́ми чуде́с твои́х,/ о́тче наш, святи́телю Ники́то,/ и ны́не моли́ Христа́ Бо́га,// да спасе́т ду́ши на́ша.

Кондак святителю Никите, затворнику Печерскому, епископу Новгородскому, глас 6

Архиере́йства са́ном почти́вся/ и чи́сте Чисте́йшему предстоя́,/ приле́жно моле́ние за лю́ди твоя́ приноси́л еси́,/ я́ко и дождь моли́твою све́л еси́,/ овогда́ же и гра́да запале́ния угаси́л еси́./ И ны́не, святи́телю Ники́то,/ моли́ Христа́ Бо́га,/ спасти́ лю́ди твоя́ моля́щияся,/ да вси́ вопие́м ти́:// ра́дуйся, святи́телю, о́тче преди́вный.

Величание:

Велича́ем тя, святи́телю о́тче наш Никито, и чтим святу́ю па́мять твою́: ты бо мо́лиши за нас Христа́ Бо́га на́шего. 

Тропaрь, глaсъ д7:

Наслади1всz, бGомyдре, воздержaніz, и3 желaніе пл0ти твоеS њбуздaвъ, на прест0лэ с™и1тельства сёлъ є3си2, и3 ћкw ѕвэздA многосвётлаz просвэщaz вёрныхъ сердцA зарsми чудeсъ твои1хъ, џтче нaшъ с™и1телю ніки1то: и3 нhнэ моли2 хrтA бGа, да сп7сeтъ дyшы нaшz.

                           Кондaкъ, глaсъ ѕ7.

Под0бенъ: Е$же њ нaсъ:

Ще в розробці

Знайшли помилку