...
Грудень,  Житія святих

Різдво Господа і Спаса Нашого Іісуса Христа

День пам'яті (н. ст.)

Про Різдво Христове написано у двох Євангеліях – від Матфея та від Луки.

Сама історія майбутнього народження у світ Спасителя починається в той момент, коли Пречистій Діві Марії являється Архангел Божий Гавриїл. Про це ми читаємо в Євангелії від Луки:

Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами. Вона ж, побачивши його, стривожилась від слів його і міркувала, що б то значило це привітання? І сказав їй Ангел: не бійся, Маріє! бо Ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Іісус. Він буде великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його; і царствуватиме над домом Якова повік, і Царству Його не буде кінця (Лк. 1:28-33).

Будучи чистою і непорочною дівою, збентежена Марія запитує Архангела про те, яким чином це може з Нею статися. Відповідь була такою: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим(Лк. 1:35).

Покірна волі Божій і вихована в послуху Йому, Діва Марія лише вимовляє: Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму (Лк. 1:38).

Різдво Христове – одне з дванадцяти великих свят Православної Церкви. Але перші згадки про святкування цієї події відносяться до IV століття. У 360 році римський єпископ Ліберій згадував свято Різдва. У II столітті про народження Спасителя говорили в контексті події Богоявлення, яка включала в себе цілих три події – народження Іісуса Христа, принесення дарів і Хрещення Господнє. У старовинних требниках Різдво Христове мало назву “Зимовий Великдень”.

Тодішній імператор Октавіан Август вирішує зробити перепис усього народу своїх земель. Землі Палестини тоді входили до складу Римської імперії. У єврейського народу було заведено вести перепис по колінах і родах; а всяке коліно і рід мали свої конкретні прабатьківські місця. Тож праведному Іосифу і його дружині Діві Марії потрібно було йти до Вифлеєма – міста Давида, з роду якого вони й походили.

Зі Святого Письма ми знаємо, що наш Спаситель народився не в царських покоях, а в хліві для худоби. Іншого місця для Нього не знайшлося в усьому місті та його околицях. Першими про Різдво Христове дізнаються пастухи, які охороняли свої отари на полі неподалік від місця народження Спасителя. До них з’являється Ангел Господній і каже: Нині народився вам у місті Давидовому Спаситель (Лк. 2:34). Першими, кому було дано побачити Спасителя світу, були зовсім прості люди. Але вони не були єдиними. Волхви Мельхіор, Бальтазар і Гаспар також побачили в новій зірці, що з’явилася на небосхилі, найбільшу подію, на яку всі чекали – народження Спасителя світу. Дивлячись на цю зірку, вони вирушають шукати те місце, де з’явився Спаситель, і приносять Йому дари: золото – як цареві, ладан – як священикові і смирну – особливі пахощі, якими було заведено помазувати тіла покійних. Поява волхвів біля колиски Спасителя говорить про те, що Він прийшов до всіх людей без винятку.

Зараз на місці, де народився Божий Син, стоїть базиліка Різдва Христового. Її будівництво було розпочато за часів паломництва на Святу Землю рівноапостольної імператриці Олени. У ній знаходиться печера, це місце позначене срібною зіркою з чотирнадцятьма променями – те саме місце, де народився Господь наш Іісус Христос.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Рождества Христова, глас 4

Рождество́ Твое́, Христе́ Бо́же наш,/ возсия́ ми́рови свет ра́зума,/ в нем бо звезда́м служа́щии,/ звездо́ю уча́хуся,/ Тебе кла́нятися Со́лнцу Пра́вды,/ и Тебе́ ве́дети с высоты́ Восто́ка: // Го́споди, сла́ва Тебе́.

Кондак Рождества Христова, глас 3

Де́ва днесь Пресу́щественнаго ражда́ет,/ и земля́ верте́п Непристу́пному прино́сит,/ А́нгели с па́стырьми славосло́вят,/ волсви́ же со звездо́ю путеше́ствуют:/ нас бо ра́ди роди́ся// Отроча́ Мла́до, Преве́чный Бог.

Тропaрь, глaсъ д7:

Ржcтво2 твоE, хrтE б9е нaшъ, возсіS мjрови свётъ рaзума: въ нeмъ бо ѕвэздaмъ служaщіи, ѕвэзд0ю ўчaхусz, тебЁ клaнzтисz сlнцу прaвды, и3 тебE вёдэти съ высоты2 вост0ка: гDи, слaва тебЁ.

Кондaкъ, глaсъ G. Самопод0бенъ:

Дв7а днeсь пресyщественнаго раждaетъ, и3 землS вертeпъ непристyпному прин0ситъ. ѓгGли съ пaстырьми славосл0вzтъ, волсви1 же со ѕвэзд0ю путешeствуютъ: нaсъ бо рaди роди1сz
nтрочA млaдо превёчный бGъ.

Ще в розробці