Преподобний Силуан Афонський p1blavualj11ka3g61t3cb24lca3
Житія святих,  Вересень

Преподобний Силуан Афонський

Місяця вересня на 11-й день

Прп. Силуан Афонський народився в 1866 році в селі Шовському Тамбовської губернії в простій селянській родині. Сім’я жила бідно, але благочестиво: допомагали нужденним, ділилися останнім.

Працьовитість, любов до Бога, православних традицій, церковних служб були щеплені дітям з дитинства. Святий Силуан рано почав думати про чернецтво, бажав вступити до Києво-Печерської Лаври.

Але батько порадив синові подумати, не поспішати з таким доленосним рішенням і запропонував поки визначитися на військову службу. Юнак відклав свої плани і послухався батьків.

Військова служба захопила молоду людину і принесла мирські спокуси, а незабаром і зовсім затягнула, що вже ніхто і не згадував про чернецтво, поки Господь Сам не напоумив святого.

Одного разу, повернувшись додому після особливо гучного гуляння, юнак задрімав, йому приснився сон, який злякав його і вплинув на подальше життя. Він побачив себе як би ззовні і спостерігав, як в нього проникав огидний змій, бажаючи поглинути всього.

Відчувши жах, молодий чоловік прокинувся і почув незнайомий голос. Пресвята Богородиця з’явилася прп. Силуану і вразумила його, пояснюючи, що як йому було неприємно дивитися на своє поглинання огидним змієм, так і Їй нестерпно дивитися на його гріховне життя.

Майбутній старець сердечно розкаявся, подякував Цариці Небесній і знову загорівся бажанням жити за законом Божим, у злагоді з совістю.
Після закінчення військової служби він відправився на Святу Гору Афон, де вступив до Руської Пантелеймонової обителі.

Всім своїм життям прп. Силуан проповідував, що Бог є безмежна любов, яка пізнається тільки Духом Святим. Слова святого прості, лагідні і ласкаві, але при цьому захоплюють своєю переконливістю, відроджують душу, вивільняють її з полону лукавих духів, діють на неї зцілююче:

«…Віруйте в Бога, віруйте, що є Святий Дух, Який свідчить про те у всіх церквах, і в моїй душі.
Дух Святий є любов, і любов ця розлита у всіх душах святих небожителів, і той же Дух Святий на землі в душах, які люблять Бога.
У Дусі Святому всі небеса бачать землю, і чують наші молитви, і приносять їх Богу».

Головне свідчення життя святого полягало в твердженні, що неможливе пізнання Бога, Його таємниць тому, в кому немає любові до ворогів. Він вважав любов до ворогів головною умовою наближення до Бога, а самих ворогів – подарунком згори, для того щоб ми могли завдяки їм внутрішньо змінитися і переродитися:

«Хто не любить ворогів, в тому немає благодаті Божої»;
«Якщо будемо любити ворогів, то в душі не буде місця для гордості».

Всі слова старця мають виняткову силу і значення. Вони чарівно переконливі. Можливо, саме через їх нескладність його душевні виливи порівнюють з віршами псалмів, де простими словами йдеться про велич Бога, який смиренно перемає у людському серці. Тепло і сердечно міркує святий про Христове смирення як про невимовну радість:

«Смиренній душі Господь відкриває таємниці свої.
О, Христове смирення; воно дає душі невимовну радість в Бозі, і від любові Божої душа забуває і землю і небо, і вся бажано прагне до Бога.

О, Христове смирення, як воно солодке і приємне. Воно тільки в ангелах і святих душах знаходиться, а ми повинні вважати себе гірше за всіх, і тоді Господь дасть і нам пізнати Христове смирення Духом Святим.

Господь, і слава Його, і все небесне пізнається тільки Духом Святим»;

«Навчитися Христову смиренню – є велике благо; з ним легко і радісно жити, і все буває миле серцю. Тільки смиренним являє Себе Господь Духом Святим, а якщо не змиримося, то Бога не побачимо»;

«Хто змирив себе, той переміг ворогів».

Святий з розчуленням і дитячим захопленням говорить про Божу любов в листах, повчає триматися Церкви як берегині Божої благодаті:

«О, браття, прошу вас і благаю від імені Божого Милосердя, віруйте в Євангеліє і на свідчення Святої Церкви, і ви ще на землі скуштуєте райське блаженство. Адже Царство Боже – всередині нас; любов Божа дає душі рай. Багато князів і владик, пізнавши любов Божу, залишили свої престоли».

«Господь любить людину, і благодать Його буде в Церкві до часу Страшного Суду також, як була вона в колишні часи».

Вирісши на природі, святий по-особливому відчував її силу і красу, але, крім земної краси, він гостро відчував Божу красу, був зачарований нею і прагнув до неї усім своїм єством:

«З дитинства я любив світ і красу його. Любив я гаї і зелені сади, любив я поля і весь світ Божий, як він красиво створений. Любив я дивитися на світлі хмари, як мчать вони в блакитній висоті. Але з тих пір, як пізнав я Господа мого, і він полонив душу мою, все змінилося в душі моїй, І я вже не хочу дивитися на цей світ, але душа моя невпинно тягнеться в той світ, де живе Господь. Як птах в клітці, так нудиться душа моя на землі. Як птах бажає і рветься полетіти з тісної клітки в зелений гай, так душа моя тягнеться знову побачити Господа, бо він привернув душу мою, і вона сумує за Ним і кличе:
Де ти мешкаєш, Свіло моє? Ти бачиш – я слізно шукаю Тебе».

Серед повчальних рядків святого старця є особливі послання-заповіти тим, хто шукає істину, хто бажає врятуватися, знайти молитовний настрій. Прислухаємося до його слів про духовне життя:

«Але знай порядок духовного життя: дари даються простій, смиренній слухняній душі. Хто слухняний і в усьому утриманий: в їжі, в слові, в рухах, тому Сам Господь дає молитву, і вона легко відбувається в серці».

І ще одна дуже важлива порада:

«Що треба робити, щоб мати мир в душі і тілі?
Для цього треба всіх любити, як самого себе, і щогодини бути готовим до смерті.
Коли душа пам’ятає смерть, то приходить в смирення, і вся віддається волі Божій, і бажає бути з усіма в мирі і всіх любити».

Преподобний Силуан Афонський відійшов до Господа 24 вересня 1938 року і був канонізований 26 листопада 1987 року. Він один з найбільших святих XX століття. Потаємний духовний досвід старця, його переживання, що зображені в творах, показують глибоке пізнання найвищих духовних істин і свідчать про богооспілкування, якого святий сподобився за життя. Це унікальний і безцінний приклад, нова висота для наслідування.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Силуану Афонскому, глас 2

Серафи́мския любве́ ко Го́споду пла́менный ревни́телю,/ и Иереми́и, о наро́де пла́чущему,/ усе́рдный подража́телю,/ всеблаже́нне о́тче Силуа́не,/ ты бо, зо́ву Ма́тере Го́спода сил вне́мляй,/ зми́я грехо́внаго мужему́дренно изрыгну́л еси́,/ и в го́ру Афо́нскую от суеты́ ми́ра удали́лся еси́,/ иде́же в труде́х и моли́твах со слеза́ми/ благода́ть Свята́го Ду́ха оби́льно стяжа́в,/ е́юже сердца́ на́ша воспламени́/ и с тобо́ю уми́льно взыва́ти укрепи́:/ Го́споди мой, Жи́зне моя́ и Ра́досте Свята́я,// спаси́ мир и нас от вся́ких лю́тых.

Ин тропарь преподобному Силуану Афонскому, глас 4

Христа́ Учи́теля/ в пути́ смире́нне помоли́вся прия́л еси́/ свиде́тельствующу Ду́ху в се́рдце твое́м спасе́ние./ Сего́ ра́ди веселя́тся ны́не лю́дие вси/ о па́мяти твое́й на упова́ние зва́нии,/ преподо́бне о́тче Силуа́не,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак преподобному Силуану Афонскому, глас 2

Смиренному́дрия испове́дниче преди́вный,/ и человеколю́бия Ду́хом Святы́м согрева́емая добро́то,/ Бо́гу возлю́бленне Силуа́не,/ о по́двизе твое́м Це́рковь Русская ра́дуется,/ и́ноцы же Горы́ Афо́нския и вси христиа́нстии лю́дие,/ веселя́щеся, сыно́внею любо́вию к Бо́гу устремля́ются./ Его́же моли́ о нас, равноа́нгельне богове́дче,// во е́же спасти́ся нам, в горе́нии любве́ тебе́ подража́ющим.

Ин кондак преподобному Силуану Афонскому, глас 3

Страстьми́ обурева́емую ду́шу мою́ всеблаже́нне Силуа́не, приле́жно очи́сти моли́твами твои́ми, да зову́ ти с весе́лием, я́ко сла́ву стяжа́вшему у Бо́га, сла́ва просла́вльшему тя Христу́, сла́ва удиви́вшему тя, сла́ва ти кро́тко я́вльшемуся, и ра́дости безконе́чныя испо́лнившему.

Молитва преподобному Силуану Афонскому

О, преди́вный уго́дниче Бо́жий о́тче Силуа́не! По благода́ти, тебе́ от Бо́га да́нной, сле́зно моли́тися о всей вселе́нней, ме́ртвых, живы́х и гряду́щих, не премолчи́ за нас ко Го́споду, к тебе́ усе́рдно припа́дающих и твоего́ предста́тельства уми́льно прося́щих. Подви́гни, о всеблаже́нне, на моли́тву Усе́рдную Засту́пницу ро́да христиа́нскаго, Преблагослове́нную Богоро́дицу и Присноде́ву Мари́ю, чу́дно призва́вшую тя бы́ти ве́рным де́лателем в Ея́ земно́м вертогра́де, иде́же избра́нницы Бо́жии о гресе́х на́ших ми́лостива и долготерпели́ва бы́ти Бо́га умоля́ют, во е́же не помяну́ти непра́вд и беззако́ний на́ших, но по неизрече́нной бла́гости Го́спода на́шего Иису́са Христа́ уще́дрити и спасти́ нас по вели́цей Его́ ми́лости. Ей, уго́дниче Бо́жий, с Преблагослове́нною Влады́чицею ми́ра — Святе́йшею Игу́мениею Афо́на и святы́ми подви́жниками Ея́ земна́го жре́бия испроси́ у святы́х Святе́йшаго Сло́ва Святе́й Горе́ Афо́нстей и боголюби́вым пустынножи́телем ея́ от всех бед и наве́тов вра́жиих в ми́ре сохрани́тися. Да А́нгелы святы́ми от зол избавля́еми и Ду́хом Святы́м в ве́ре и братолю́бии укрепля́емы, до сконча́ния ве́ка о Еди́ней, Святе́й, Собо́рней и Апо́стольстей Це́ркви моли́твы творя́т и всем спаси́тельный путь указу́ют, да Це́рковь земна́я и Небе́сная непреста́нно славосло́вит Творца́ и Отца́ Све́тов, просвеща́ющи и освяща́ющи мир в ве́чней пра́вде и бла́гости Бо́жией. Наро́дам земли́ всей испроси́ благоде́нственное и ми́рное житие́, дух смиренному́дрия и братолю́бия, добронра́вия и спасе́ния, дух стра́ха Бо́жия. Да не зло́ба и беззако́ние ожесточа́ют сердца́ людски́я, могу́щия истреби́ть любо́вь Бо́жию в челове́цех и низве́ргнуть их в богопроти́вныя вражду́ и братоуби́йства, но в си́ле Боже́ственныя любве́ и пра́вды, я́коже на Небеси́ и на земли́ да святи́тся и́мя Бо́жие, да бу́дет во́ля Его́ свята́я в челове́цех, и да воцаря́тся мир и Ца́рствие Бо́жие на земли́. Та́кожде и земно́му Оте́честву твоему́ испроси́, уго́дниче Бо́жий, вожделе́нный мир и небе́сное благослове́ние, во е́же, всемо́щным омофо́ром Ма́тере Бо́жия покрыва́емому, изба́витися ему́ от гла́да, губи́тельства, тру́са, огня́, меча́, наше́ствия иноплеме́нников и междоусо́бныя бра́ни и от всех враг ви́димых и неви́димых, и та́ко святе́йшим до́мом Преблагослове́нныя Богоро́дицы до сконча́ния ве́ка ему́ пребы́ти Креста́ Животворя́щаго си́лою и в любви́ Бо́жией; неоскудева́ему утверди́тися. Нам же всем, во тьму грехо́в погружа́емым и покая́ния тепла́, ниже́ стра́ха Бо́жия не иму́щим и си́це безме́рно лю́бящаго нас Го́спода непреста́нно оскорбля́ющим, испроси́, о всеблаже́нне, у Всеще́драго Бо́га на́шего, да Свое́ю всеси́льною благода́тию боже́ственне посети́т и оживотвори́т ду́ши на́ша, и вся́ку зло́бу и го́рдость жите́йскую, уны́ние и нераде́ние в сердца́х на́ших да упраздни́т. Еще́ мо́лимся, о е́же и на́м, благода́тию Всесвята́го Ду́ха укрепля́емым и любо́вию Бо́жиею согрева́емым, в человеколю́бии и братолю́бии, смиренному́дрии и моли́твенном сраспина́нии друг за дру́га и за всех, в пра́вде Бо́жией утверди́тися и в благода́тней любви́ Бо́жией благонра́вно укрепи́тися, и сынолю́бне Тому́ прибли́житися. Да та́ко, творя́ще Его́ всесвяту́ю во́лю, во вся́ком благоче́стии и чистоте́ вре́меннаго жития́ путь непосты́дно пре́йдем и со все́ми святы́ми Небе́снаго Ца́рствия и Его́ А́гнчаго бра́ка сподо́бимся. Ему́ же от всех земны́х и Небе́сных да бу́дет сла́ва, че́сть и поклоне́ние, со Безнача́льным Его́ Отце́м, Пресвяты́м и Благи́м, и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ в7:

Серафjмскіz любвE ко гDу плaменный ревни1телю и3 їеремjи, њ нар0дэ плaчущему, ўсeрдный подражaтелю, всебlжeнне џтче сілуaне, тh бо з0ву м™ре гDа си1лъ внeмлzй, ѕмjz грэх0внаго мужемyдреннw и3зрhгнулъ є3си2 и3 въ г0ру ґfHнскую t суеты2 мjра ўдали1лсz є3си2, и3дёже въ трудёхъ и3 мл7твахъ со слезaми бlгодaть с™aгw д¦а њби1льнw стzжA. є4юже сердцA н†ша воспламени2 и3 съ тоб0ю ўми1льнw взывaти ўкрэпи2: гDи м0й, жи1знь моS и3 рaдосте с™az, сп7си2 мjръ и3 нaсъ t всsкихъ лю1тыхъ.

Сэдaленъ, глaсъ д7:

Жaждею по бз7э возревновaвъ, џтче нaшъ сілуaне, зeмлю nтeческую њстaвилъ є3си2 и3 со пустыннолю1бцы горы2 ґfHнскіz дл†ни тво‰ пораб0тати гDеви всеусeрднэйше распростeрлъ є3си2. и3дёже равноaгGльными труды2 твои1ми вертогрaдъ вLчцы мjра преукрaсилъ є3си2 и3, ћкw мЂро бlгов0нное, цRкве вселeнстэй возбlгоухaлъ є3си2, лозо2 віногрaда н0вагw, д¦омъ с™hмъ њбlгодaтствованнаz.

Ще в розробці

Знайшли помилку