...
Преподобний Нил Мироточивий, Афонський p1e8n0dje21kkf1819cdg12em2dd3
Житія святих,  Листопад

Преподобний Нил Мироточивий, Афонський

Місяця листопада на 12-й день / травня на 7-й день

Преподобний Нил народився у сім’ї благочестивих християн у містечку Айос Петрос у районі Кінурія на півострові Пелопоннес. Він рано осиротів і виховувався у свого дядька, ієромонаха Макарія. 1601 року дядько з племінником пішли жити в монастир Успіння Божої Матері в Малеві. Там юнак прийняв чернецтво, а потім і священний сан – спершу дияконський, а потім ієрейський. Дядько і племінник прагнули більше відокремленого життя, і тому у 1615 році вирушили на Святу Гору. Там вони оселилися в дикому місці, яке також називалося Айос Петрос, оскільки тут свого часу жив преподобний Петро Афонський. Зараз на цьому місці стоїть скит Кавсокалівії.

Вони викупили у Великої Лаври відповідну ділянку землі у безлюдному місці, всього за одну золоту монету. Очистивши його від рослинності, збудували келію та невелику церкву на честь Божої Матері, преподобного Петра та преподобного Афанасія (Афонських). Обидва були вправними іконописцями, самі й розписали та прикрасили храм на ті гроші, що привезли із собою.

Коли келія була готова, отець Макарій спочив, залишивши племіннику церкву, землю та житло. Проте отець Нил прагнув більшої усамітнення, тому знайшов собі печеру в скелі у тому місці, де люди майже будь-коли з’являлися. Крім того, забратися в цю печеру майже прямовисною скелею було неймовірно важко. Отець Нил спустився туди по скелі за допомогою одного ченця і почав жити там один, у пості та молитві. У своїй оселі він спорудив вівтар на честь Стрітення Господнього. Поклав поруч із собою заповіт, згідно з яким його тіло не повинно було покидати цих місць, і братія помістила його в печерці в тій же скелі, трохи нижче за його власну і запечатала печеру, попередньо написавши застереження тому, кому б захотілося перенести звідти його святі мощі.

Преподобний Нил за життя уникав людської слави, тому Господь прославив його після смерті. Незабаром після кончини його тіло, від юності присвячене Богу і освячене постом, молитвою і покаяним плачем, почало виточувати запашне миро. Миро виливалося крізь невеликий отвір у запечатаній гробниці в такій кількості, що не тільки витікало з печери, а й пливло вниз по скелі. Невдовзі весь православний Схід дізнався про це диво, і до святині почали з’їжджатися прочани. Вони припливали на човнах, щоб зібрати зі скелі трохи дорогоцінної речовини, що витікає мощами Святого. Десятки років християни отримували це миро немов із правиці Самого Христа і зцілювалися від тілесних і духовних недуг. Місце, де мирно струмувало зі скелі, почали називати “Каравостасион” (“зупинка човнів”). Це було те місце, де корабель, яким плив преподобний Петро Афонський, зупинився і не міг продовжувати шлях, поки преподобний Петро зійшов берег. Через преподобного Нилу, що виливався у величезній кількості світу, називають “Мироточивим”.

Після смерті преподобного Нилу двоє ченців (ймовірно, нічого не знали про заповіті із забороною переносити його тіло) прийшли до печери з кирками. Вони почали довбати скелю, намагаючись знайти мощі праведника. Раптом зверху зі скелі впав валун і, зачепивши одного з ченців, зламав йому ступню. Скеля була занадто крута, і він не зміг би піднятися по ній з таким ушкодженням. Другий брат подався просити у когось мула, щоб витягнути товариша нагору. Коли він пішов, перед постраждалим раптово з’явився преподобний Нил у одязі простого ченця і запитав, що сталося і що він тут робить. Інок усе йому пояснив, і Святий сказав з докором: «Нещасний! Як же ти затіяв таку небезпечну справу без благословення цього Святого? і не згодне з волею Божою”. З цими словами він торкнувся ноги ченця, зцілив її і зник з виду, а ченець попрямував до свого житла. Дорогою він зустрів свого товариша, що повертався з мулом. Товариш здивувався, бачачи його здоровим, і вони разом звеличили хвалу Богу.

Через багато років, коли мощі преподобного Нилу перестали мироточити, їх перенесли до Святої Лаври та передали частинки іншим афонським монастирям.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Нилу Мироточивому, Афонскому, глас 1

Мона́шествовав богоуго́дно в Горе́ Афо́нстей,/ в моли́твах и посте́х Бо́га взыска́л еси́/ и стал еси́ прия́телище чи́стое Ду́ха,/ облистава́я ве́рным доброде́телей лучи́,/ и́миже осиява́еши, Ни́ле, вопию́щих тебе́:/ сла́ва просла́вльшему тя Бо́гу,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Де́йствующему тобо́ю всем исцеле́ния.

Кондак преподобному Нилу Мироточивому, Афонскому, глас 3

Е́же от земли́ явле́ние/ свяще́нных моще́й твои́х, Ни́ле,/ совозсия́ сия́нию Креста́,/ того́ бо вожделе́л еси́ те́пле от младе́нства,/ ко́сти твоя́, сораспя́вшияся Христо́ви,/ воскре́сшему я́ко преве́чному Бо́гу,// Того́ прия́ша благода́ть.

Тропaрь, глaсъ №:

Монaшествовавъ бGоуг0днw въ горЁ ґfHнстэй, въ мlтвахъ и3 постaхъ бGа взыскaлъ є3си2 и3 стaлъ є3си2 пріsтелище чи1стое д¦а, њблиставaz вBрнымъ добродётелей лучи6, и4миже њсіzвaеши, нjле, вопію1щихъ тебЁ: слaва прослaвльшему тS бGу, слaва вэнчaвшему тS, слaва дёйствующему тоб0ю всBмъ и3сцэлє1ніz.

Кондaкъ, глaсъ G:

Е$же t земли2 kвлeніе сщ7eнныхъ мощeй твои1хъ, нjле, совозсіsло сіsнію крестA, тогw2 бо вожделёлъ є3си2 тeплэ t младeнства, кHсти твои2, сораспsвшыzсz хrт0ви, воскrшему ћкw превёчному бGу, тогw2 пріsша бlгодaть.

Ще в розробці

Знайшли помилку