Преподобний Никодим Кожеєзерський, Хозьюзький p1anmvmf7q1ab51gt915icmpqrp44
Житія святих,  Липень

Преподобний Никодим Кожеєзерський, Хозьюзький

Місяця липня на 3-й день

Преподобний Никодим Кожеєзерський (Хозьюзький), у миру Микита, народився в селі Іванівка Ростовського повіту в селянській родині. Ще в молодості, працюючи з батьком у полі, він почув слова: “Никодим! Никодим!”, що віщували йому майбутнє чернецтво.

Після смерті батьків він вивчився ковальської майстерності в Ярославлі і прийшов до Москви. Микита вів найскромніше життя, задовольнявся малим, віддаючи надлишок свого заробітку жебракам. У вільний час він старанно відвідував храми і чернечі обителі.

Приятель, з яким працював Микита, мав злу дружину. Вона задумала отруїти чоловіка і насипала в їжу отруту. Чоловік її помер, а Микита, який обідав із ним, отримав важке захворювання шлунка і довго страждав від цієї хвороби. Одного разу йому з’явився блаженний Василій і дав випити з посудини. Відтоді хвороба залишила Микиту.

Якось, проходячи Кулишки, Микита зупинився біля хатини юродивого Іллі, який, побачивши його, закричав: “Хозьюзький пустельник прийшов!” Ці слова сильно вразили Микиту, і він сприйняв їх як покликання до чернечого життя: продавши майно, він прийшов до архімандрита Чудового монастиря Пафнутія і попросив прийняти його до числа братії.

У монастирі він прийняв постриг з ім’ям Никодим. Одинадцять років преподобний був прикладом для братії монастиря в смиренні, слухняності, нестяжанні та братолюбстві. 1602 року архімандрит Пафнутій був поставлений митрополитом Сарським і взяв із собою преподобного Никодима. Але угодник Божий шукав життя усамітненого і подвижницького. Через рік преподобний Никодим з благословення архіпастиря вирушив на північ і вступив спочатку в гуртожиткову Кожеєзерську обитель, у якій прожив півтора року.

Бажання безмовності привело його на річку Хозьюгу за 5 верст від Кожеезерського монастиря. Там він поставив собі в лісовій гущавині невелику келію і прожив у ній усамітнено 35 років, наслідуючи преподобного Павла Фівейського. У повній тиші, далеко від світу звершував святий суворе молитовне правило про мир. Він ділився з братією обителі рибою, яку любив ловити на вудку. Дикі олені безбоязно ходили і годувалися біля пустельника. Ніч преподобний Никодим проводив у молитві і тільки зрідка дозволяв собі дрімати сидячи. Полум’яна молитва і надія на допомогу Божу не раз рятували преподобного від бід. Так, одного разу загорілася його келія, але він не залишив її. Взявши ікону Божої Матері, святий став молитися Богу; несподівано пішов дощ, і вогонь згас. Іншим разом святий Никодим позбувся молитвою від повені. Коли побудована преподобним келія стала такою застарілою, що загрожувала завалитися, ченці Кожеєзерської обителі поставили старцеві нову келію. Поруч із нею преподобний Никодим своїми руками викопав могилу і часто спускався в неї для молитви. Одного разу він молився в могилі всю Святу Чотиридесятницю. Суворими подвигами він досяг високих духовних обдарувань, здобув дар сліз і безперервної молитви. Бог нагородив його благодатною прозорливістю і силою зцілення хвороб.

Одного разу святому Никодиму з’явилися два світлоносних мужі: святитель Олексій, митрополит Московський, і преподобний Діонісій, архімандрит Свято-Троїцького Сергієва монастиря. Вони сповістили преподобному про час його відшестя до Господа, яке і відбулося через 40 днів, 3 липня 1640 року. Мощі преподобного Никодима спочивали під спудом у Богоявленському храмі Кожеєзерської обителі. Житіє святого написав його учень ієромонах Яків. Біля труни преподобного Никодима і в пустелі, на місці келії святого, де пізніше був поставлений хрест, хворі отримували зцілення. Чернеча мантія і посох святого також отримали цілющу силу. Преподобний Никодим багатьом з’являвся в сонних видіннях, особливо заблукалим мандрівникам і мореплавцям, направляючи їх на вірний шлях і рятуючи від смерті.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Никодиму Кожеезерскому, глас 8

От ца́рствующаго гра́да пресе́льник яви́ся/ и я́же в нем вели́кия оби́тели/ и, промышле́нием Боже́ственнаго ра́зума окормля́емь,/ к морски́м страна́м устреми́ся,/ всели́ся же в пусты́ню, уклоня́яся мирски́я молвы́,/ и си́лою Свята́го Ду́ха вооружи́лся еси́,/ кре́стным ору́жием враги́ своя́ прогоня́я,/ посто́м и непреста́нною моли́твою жизнь свою́ соверша́я,/ сревну́я вели́ким отце́м Анто́нию, и Ону́фрию, и Па́влу Фиве́йскому,/ с ни́миже Го́сподеви моли́ся, о́тче Никоди́ме,// спасти́ся душа́м на́шим.

Ин тропарь преподобному Никодиму Кожеезерскому, глас 4

Я́ко безпло́тен, о́тче, пожи́л еси́ на земли́,/ смире́нием и в я́ме пребыва́нием с моли́твами превознося́щагося врага́ смири́л еси́,/ я́ко крин, вои́стинну процве́л еси́,/ избра́нный кинамо́н, и высо́кий кипари́с,/ и плодови́тая ма́слина, и фи́никс сла́дкий,/ и кедр благоуха́нный, и валса́м чи́стый,/ те́рние злостра́стия искорени́л еси́/ и жили́ще Всесвята́го Ду́ха был еси́,/ те́мже помина́й па́мять твою́ днесь пра́зднующих, Никоди́ме чудотво́рче,/ да вси ра́достными гла́сы воспева́ем Христа́ Бо́га на́шего,// И́же тебе́ дарова́вшаго исцеле́ний благода́ть.

Кондак преподобному Никодиму Кожеезерскому, глас 2

Пусты́ню, я́ко ца́рский черто́г,/ усе́рдно возлюби́л еси́,/ в не́йже жесто́кое показа́ житие́, многоле́тным пребыва́нием,/ очи́стив свою́ ду́шу и ум от страсте́й,/ и сего́ ра́ди Свята́го Ду́ха преди́вно прия́телище бысть, Никоди́ме преподо́бне,/ Его́же де́йствием и чудесы́ обогати́лся еси́,/ те́мже и мы почита́ем по́двиги твоя́, всеблаже́нне,/ но, я́ко име́яй дерзнове́ние ко Пресвяте́й Тро́ице,// моли́ся непреста́нно о всех нас.

Ин кондак преподобному Никодиму Кожеезерскому, глас 8

Укрепля́емь си́лою Креста́ и благода́тию,/ преоби́дев тле́нная и до́лу влеку́щая мудрова́ния, о́тче,/ бесо́в посрами́л еси́,/ к Вы́шнему тече́ние получи́л еси́,/ устреми́лся еси́ в Хозью́гу пусты́ню,/ Пресвяте́й Тро́ице жили́ще был еси́,/ Е́йже предстоя́, моли́ о нас, почита́ющих тя,/ да возопии́м ти:// ра́дуйся, преблаже́нне Никоди́ме, о́тче наш.

Молитва преподобному Никодиму Кожеезерскому

О, преподо́бне, треблаже́нне, досточу́дне, всече́стне и благоуго́дне о́тче Никоди́ме, ты возжеле́л еси́ усе́рдно ше́ствовати вслед Влады́ки Христа́, вся мирска́я мудрова́ния отри́нув, мона́шества путь предъизбра́л еси́, теле́сная чу́вства во вну́тренних пусты́нях сих затвори́в, при вода́х всели́лся еси́, во слеза́х и труде́х пребыва́я, многоле́тнее вре́мя в по́двизе, и терпе́нии, и озлобле́нии мно́зе а́нгельски житие́ препроводи́л еси́, сего́ ра́ди Свет невече́рний зре́ти сподо́бился еси́, Пресвяте́й Тро́ице со все́ми святы́ми предстои́ши, непреста́нно насыща́яся зре́нием Божества́ Трисве́тлаго. Помина́й чту́щих пресве́тлую па́мять твою́ и труды́ твоя́ и терпе́ние любоче́стне чту́щих, я́ко вседне́вно в пусты́ни сей за Христа́ подъя́л еси́. О всепреподо́бне о́тче наш, не промолчи́, Го́споду моля́ся о оби́тели, при не́йже подвиза́лся еси́ и честны́м и трудолю́бным твои́м моще́м положи́тся благоволи́л еси́, и не оста́ви, посеща́я нас, чад свои́х, но вразуми́, окорми́ и к пути́ спасе́ния наста́ви, к по́двигу укрепи́, уны́ние и ле́ность отжени́, Бо́жиим стра́хом серде́ц на́ших услуже́ние разжзи́, окамене́нное нечу́вствие и стра́стное души́ разслабле́ние уврачу́й, я́рость и двиза́ние теле́сное успи́, у́мную слепоту́ и омраче́ние просвети́ и к безро́потней стези́ покая́ния напра́ви, все житие́ на́ше одо́бри и к преуспе́янию доброде́телей утверди́, ю́ныя целому́дрию накажи́, ста́рыя безраска́янно соверши́ти по́двиг вооружи́, во ско́рбех су́щия уте́ши и исцели́, напа́ствуемыя заступи́ и де́монское искуше́ние отврати́ и всем поле́зная да́руй, я́ко да возмо́жем, твои́м предста́тельством и моли́твами сохраня́еми по́двига тече́ние непреткнове́нно соверши́ти, сла́вяще Святу́ю Тро́ицу, Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, в Трех Ипоста́сех поклоня́емаго Бо́га, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку