...
Преподобний Михайло Малеїн, ігумен p1ao67latr1uqo1sn81en3p8r5ds3
Житія святих,  Липень

Преподобний Михайло Малеїн, ігумен

Місяця липня на 12-й день

Преподобний Михаїл, з роду Малеїних, народився близько 894 року в Харсіанській області (Каппадокія) і при Хрещенні отримав ім’я Мануїл. Він був у родинних стосунках із візантійським імператором Львом VI Мудрим (886-911). Преподобний з дитинства вирізнявся благочестям і любов’ю до наук. З особливою увагою він вивчав Святе Письмо. Здобувши прекрасну освіту, він обійняв значну посаду при дворі імператора Льва Мудрого. Але після його смерті, 18-ти років від народження, Мануїл пішов у Віфінію, в Кімінську обитель під керівництво старця Іоанна Єладита, який постриг його в чернецтво з ім’ям Михайло. Виконуючи найважчі послухи, незважаючи на знатність свого роду, він показав приклад великого смирення.

Через деякий час він був удостоєний благодаті священства. Невпинно повчаючись у Святому Письмі, преподобний Михаїл показав, як гідно повинно з’єднувати священство з чернецтвом, досяг високого ступеня безпристрасності і здобув дар прозорливості. Він був дуже жалісливий і людинолюбний, не міг залишити без допомоги і розради того, хто перебував у скруті і печалі, і за його гарячими молитвами сталося багато чудес.

Після багатьох чернечих трудів під керівництвом старця Іоанна, преподобний Михаїл випросив у нього благословення на усамітнене життя в печері. Співіменний Ангелу, Михаїл жив по-ангельськи; не зраджуючи правилам стриманості до останнього подиху, він постійно постив, за виключенням часу, коли був хворий, або було Господнє свято, або коли приймав якогось славного вельможу. Спочатку, коли він став ченцем, він приймав їжу один раз на два дні, потім у середині подвижницького життя їв тільки раз на п’ять днів, під кінець життя, особливо у Св. Чотиридесятницю, їв один раз на 12 днів. П’ять днів тижня проводив він у молитовному зосередженні й лише на суботу та неділю йшов у монастир для участі в Богослужінні та Причащання Святих Таїн. Одяг святого був бідний і суворий.

Прикладом високого духовного життя святий пустельник став приваблювати багатьох, хто шукав спасіння. У пустельному місці, що носило назву Сухого Озера, преподобний Михаїл заснував для братії, що зібралася до нього, обитель і дав їй суворий статут. Коли обитель зміцніла, преподобний Михаїл пішов у ще більш віддалені межі і влаштував там новий монастир. Незабаром працями святого авви вся Кімінська гора вкрилася чернечими обителями, де невпинно підносилися молитви за весь світ до Престолу Всевишнього.

Близько 953 року в число братії вступив юнак Авраамій, який зростав під керівництвом святого Михаїла і прийняв від нього постриг з ім’ям Афанасій. Згодом преподобний Афанасій (пам’ять 5/18 липня) сам заснував знамениту Афонську Лавру, перший гуртожитковий монастир на Святій Горі. У будівництві Лаври преподобному Афанасію велику допомогу надав племінник преподобного Михаїла Никифор, згодом візантійський імператор Никифор Фока (963-969), який, відвідуючи свого дядька, познайомився з ним. Після п’ятдесяти років невпинних чернечих подвигів преподобний Михаїл Малеїн мирно відійшов до Господа 962 року.

Знайшли помилку