Преподобний Мефодій Пешношський, ігумен p1eauvuogbr4us26r2dihsth43
Житія святих,  Червень

Преподобний Мефодій Пешношський, ігумен

Місяця червня на 4-й день

Преподобний Мефодій ще в молодих літах, серед перших, прийшов до преподобного Сергія і під керівництвом цього великого наставника чернечого життя провів кілька років. Про його батьків, час і місце народження нічого невідомо. Ревнуючи жити в безмовності, він з благословення прп. Сергія пішов шукати пустинне місце. І в глушині дубового лісу за річкою Яхромою, за 25 верст від Дмитрова, на невеликому підвищенні серед болота поставив він собі келію для подвигів пустиництва. У суворому пості й постійних молитвах потікало життя преподобного, і його душа дедалі більше й більше зрікалася світу тлінного й земного, прагнучи до країн гірських, небесних. Але як полум’я багаття просвічується навіть і крізь лісову гущавину, так і подвижницьке житіє св. Мефодія не сховали болота й ліси від ревнителів благочестя, які не забарилися зібратися, щоб під його керівництвом зробитися гідними майбутньої нагороди, обіцяної Господом усім вірним Його послідовникам. У цей час преподобний Сергій, відвідавши улюбленого учня, дав йому пораду побудувати обитель і храм на іншому, сухішому й просторішому місці та благословив те саме, де й було засновано обитель. Преподобний Мефодій, як слухняний син, виконав волю наставника. Він сам трудився при будові храму і келій, пішки (рос. “пеш”) носячи дерева через річку, яку від того назвали Пешношею, а за обителлю залишилося назавжди ім’я Пешношської.

З 1391 року преподобний Мефодій став ігуменом свого монастиря. Ченці, які оселилися тут, вели працьовитий спосіб життя, самі собі добуваючи їжу і виконуючи всі потрібні для обителі роботи, так що ця обитель переважно була обителлю працьовитості. Тільки часті пости і молитви урізноманітнювали життя пешношських ченців. Сам ігумен подавав братії приклад у всьому і був між ними першим за подвигами праці, молитви і посту і через це саме виховував багатьох благочестивих ченців. Але, суворий щодо себе, прп. Мефодій був невимогливий і милостивий до братії, поблажливий до їхніх немочей і застерігаючи від помилок у майбутньому.

Часом преподобний, як любитель безмовності, віддалявся за дві версти від обителі і тут усамітнено подвизався в молитві. Сюди ж приходив до нього для духовних бесід преподобний Сергій. Тому ця місцевість названа була “Бесіда”. Преподобний Мефодій був похований († 1392 р.) у заснованій ним обителі. У день преставлення його, як видно зі складеної на честь його служби, зібралося безліч народу – старців, сиріт і вдів – оплакувати кончину свого годувальника.

За рукописними святцями, “преподобний Мефодій, ігумен Пешношської обителі, учень святого Сергія чудотворця, преставися в літо 6900 (1392), місяця червня в 14 день”. Прп. Мефодія вшановували на Пешноші як святого від дня його кончини і пам’ять його святкували в обителі і в навколишніх селищах червня 14-го дня. За іншими джерелами, преподобний Мефодій помер місяця червня 4-го дня 1392 року, а пам’ять святкується в один день із пам’яттю свт. Мефодія, патріарха Константинопольського, 14/27 червня. До лику святих прп. Мефодій зарахований на Московському Соборі 1549 року.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Мефодию, игумену Пешношскому, глас 8

Боже́ственною любо́вию от ю́ности распала́емь,/ вся, я́же в ми́ре кра́сная, возненави́дев,/ Христа́ Еди́наго возлюби́л еси́,/ и, сего́ ра́ди в пусты́ню всели́вся,/ в ней оби́тель сотвори́л еси́,/ и, собра́в и́нок мно́жество,/ прия́л еси́ от Бо́га чуде́с дар, о́тче Мефо́дие,/ и был еси́ о Христе́ собесе́дник и спо́стник преподо́бному Се́ргию,/ с ни́мже у Христа́ Бо́га испроси́ правосла́вным Христиа́ном здра́вие, и спасе́ние,// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

Кондак преподобному Мефодию, игумену Пешношскому, глас 4

Послуша́ния до́брый рачи́тель быв,/ безпло́тныя враги́ сле́зными моли́твами твои́ми кре́пко посрами́л еси́/ и яви́лся еси́ Пресвяты́я Тро́ицы жили́ще,/ Ю́же зря, блаже́нне, я́сно,/ Богому́дре Мефо́дие преподо́бне,/ чуде́с дар от Нея́ прия́л еси́./ Те́мже исцеля́еши с ве́рою приходя́щих неду́ги,/ утоля́еши ско́рби// и мо́лишися непреста́нно о всех нас.

Молитва преподобному Мефодию, игумену Пешношскому

О, свяще́нная главо́, земны́й А́нгеле и Небе́сный челове́че, преподо́бне и Богоно́сне о́тче наш Мефо́дие! Припа́даем к тебе́ с ве́рою и любо́вию, и мо́лимся приле́жно: яви́ нам, смире́нным и гре́шным, свято́е оте́ческое твое́ заступле́ние: се бо грех ра́ди на́ших не и́мамы свобо́ды чад Бо́жиих, проси́ти о потре́бах на́ших Го́спода и Влады́ку на́шего, но тебе́, моли́твенника благоприя́тнаго к Нему́ предлага́ем, и про́сим тя со усе́рдием мно́гим, испроси́ нам у бла́гости Его́ благопотре́бныя да́ры душа́м и телесе́м на́шим: ве́ру пра́ву, наде́жду спасе́ния несомне́нну, любо́вь ко всем нелицеме́рну, в искуше́ниих му́жество, в злострада́ниих терпе́ние, в моли́твах постоя́нство, душе́ и телесе́ здра́вие, земли́ плодоно́сие, возду́ха благорастворе́ние, жите́йских потре́б дово́льство, ми́рное и безмяте́жное житие́, благу́ю христиа́нскую кончи́ну и до́брый отве́т на Стра́шном Суде́ Христо́ве. Испроси́, уго́дниче Бо́жий, у Царя́ ца́рствующих и Го́спода госпо́дствующих правосла́вным христиа́ном спасе́ние и на враги́ одоле́ние и всему́ оте́честву на́шему мир, тишину́ и благострое́ние. Не лиши́ нас по́мощи твоея́ Небе́сныя, но моли́твами твои́ми всех нас приведи́ в приста́нище спасе́ния и насле́дники яви́ нас бы́ти всесве́тлаго Ца́рствия Христо́ва, да пое́м и сла́вим неизрече́нныя щедро́ты Человеколю́бца Бо́га, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха и твое́ свято́е оте́ческое заступле́ние во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ н7:

Бжcтвенною люб0вію t ю4ности распалaемь, вс‰, ±же въ мjрэ кр†снаz, возненави1дэвъ, хрcтA є3ди1наго возлюби1лъ є3си2, и3, сегw2 рaди въ пусты1ню всели1всz, въ нeй nби1тель сотвори1лъ є3си2, и3, собрaвъ и4нwкъ мн0жество, пріsлъ є3си2 t бGа чудeсъ дaръ, џтче меf0діе, и3 бы1лъ є3си2 њ хрcтЁ собесёдникъ и3 сп0стникъ прпdбному сeргію, съ ни1мже ў хрcтA бGа и3спроси2 душaмъ нaшымъ вeлію млcть.

Кондaкъ, глaсъ д7:

Послушaніz д0брый рачи1тель бы1въ, безплHтныz враги2 слeзными мл7твами твои1ми крёпкw посрами1лъ є3си2 и3 я3ви1лсz є3си2 прест7ы1z трbцы жили1ще, ю4же зрS, бл7жeнне, ћснw, бGомyдре меf0діе прпdбне, чудeсъ дaръ t неS пріsлъ є3си2. тёмже и3сцэлsеши съ вёрою приходsщихъ недyги, ўтолsеши скHрби и3м0лишисz непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці

Знайшли помилку