...
Преподобний Мартиніан Білоєзерський p1dm83jq2l1qm519711hnq132b1iag3
Житія святих,  Січень

Преподобний Мартиніан Білоєзерський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 7-й день – знайдення мощей / місяця січня на 12-й день

Преподобний Мартиніан Білоєзерський, у миру Михаїл, народився в 1370 році в селі Березники, неподалік від Кирилового монастиря.

У тринадцять років він залишив своїх батьків і таємно прийшов до преподобного Кирила Білозерського, про котрого йому багато розповідали як про великого подвижника.

Юний Мартиніан став ревно наслідувати свого вчителя, у якого був у цілковитому послусі. У монастирі він навчився грамоти й займався переписуванням книг. З часом Мартиніан був висвячений у сан ієродиякона, а потім у сан ієромонаха. Після смерті преподобного Кирила блаженний Мартиніан усамітнився на безлюдному острові, розташованому на озері Воже.

Поступово навколо нього зібралося кілька ченців. Преподобний Мартиніан побудував для них храм Преображення Господнього і запровадив чернечий устав.

Поступаючись наполегливим проханням братії Ферапонтового монастиря, святий Мартиніан погодився стати ігуменом цієї обителі, і він привів її у квітучий стан. Преподобний Мартиніан надав духовну підтримку великому князю Василію Васильовичу Темному у важкий для нього час, коли на московський престол неправедно претендував його двоюрідний брат Димитрій Шемяка.

Пізніше, за наполяганням великого князя, преподобний взяв на себе управління обителлю преподобного Сергія Радонезького.

У 1455 році преподобний Мартиніан знову повернувся до Ферапонтового монастиря. Останні роки життя він важко хворів, не міг ходити, і братія носила його в храм. Помер преподобний у віці 85 років. Мощі його були знайдені в 1514 році.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Мартиниану Белоезерскому, глас 2

Бо́гу от ю́ности, о́тче, избра́вшу и возлюби́вшу тя/ и прови́дящу твое́ до́брое произволе́ние,/ наставля́ет тя приити́ к преподо́бному Своему́ уго́днику/ Кири́ллу всеблаже́нному,/ от него́же наста́влен бысть на путь спасе́ния,/ стра́хом Бо́жиим, и чистото́ю душе́вною, и благогове́нием,/ и непреста́нными к Бо́гу моли́твами/ во мно́зе по́двизе жизнь свою́ препроводи́л еси́/ и за́поведи Бо́жия непоро́чно соблю́л еси́,/ па́стырь и наста́вник и́ноком преди́вен был еси́,/ и ны́не Престо́лу Христо́ву со дерзнове́нием предстои́ши на Небесе́х,/ со А́нгелы светлоликовству́я,/ о́тче преподо́бне, Мартиниа́не всеблаже́нне,/ не преста́й моли́ся Христу́ Бо́гу// спасти́ и поми́ловати ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Мартиниану Белоезерскому, глас 8

Благоизво́лив, преподо́бне,/ от ю́наго во́зраста рабо́тати Го́сподеви день и нощь,/ в стра́се Бо́жии и благогове́нии чистоту́ душе́вную соблю́л еси́,/ в моли́твах же и бде́ниих ум твой предочи́стил еси́,/ в по́двизех же, злострада́ниих те́ло твое́ изнури́в,/ вся доброде́тели духо́вныя испра́вил еси́/ и о́браз хотя́щим по тебе́ спасти́ся яви́лся еси́./ Те́мже ны́не, при́сно зря на Небесе́х Пресвяту́ю Тро́ицу,/ моли́ся, всеблаже́нне, дарова́ти душа́м на́шим спасе́ние,/ и житию́ на́шему исправле́ние,/ да вси ве́рою вопие́м ти:// ра́дуйся, преподо́бне Мартиниа́не, о́тче наш.

Тропaрь, глaсъ в7:

БGу t ю4ности, џтче, и3збрaвшу и3 возлюби1вшу тS и3 прови1дzщу твоE д0брое произволeніе, наставлsетъ тS пріити2 къ прпdбному своемY ўг0днику кmрjллу всебlжeнному, t негHже настaвленъ бhсть на пyть спасeніz, стрaхомъ б9іимъ, и3 чистот0ю душeвною, и3 бlгоговёніемъ, и3 непрестaнными къ бGу мlтвами во мн0зэ п0двизэ жи1знь свою2 препроводи1лъ є3си2 и3 з†повэди б9іz непор0чнw соблю1лъ є3си2, пaстырь и3 настaвникъ и4нокwмъ преди1венъ бhлъ є3си2, и3 нhнэ пrт0лу хrт0ву со дерзновeніемъ предстои1ши на нб7сёхъ, со ѓгGлы свэтлоликовствyz, џтче прпdбне, мартініaне всебlжeнне, не престaй моли1сz хrтY бGу сп7сти2 и3 поми1ловати дyши нaшz.

Кондaкъ, глaсъ и7:

Бlгоизв0ливъ, прпdбне, t ю4нагw в0зраста раб0тати гDеви дeнь и3 н0щь, въ стрaсэ б9іи и3 бlгоговёніи чистотY душeвную соблю1лъ є3си2, въ мlтвахъ же и3 бдёніихъ ќмъ тв0й пред8wчи1стилъ є3си2, въ п0двизэхъ же, ѕлострадaніихъ тёло твоE и3знури1въ, вс‰ добродBтели духHвныz и3спрaвилъ є3си2. тёмже нhнэ, при1снw зрS на нб7сёхъ прес™yю трbцу, моли1сz, всебlжeнне, даровaти душaмъ нaшымъ сп7сeніе, и3 житію2 нaшему и3справлeніе, да вси2 вёрою вопіeмъ ти2: рaдуйсz, прпdбне мартініaне, џтче нaшъ.

Ще в розробці