Преподобний Макарій Римлянин, Новгородський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 19-й день / липня на 1-й день – Собор Новгородських і Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідне)

Преподобний Макарій Римлянин, Новгородський, народився наприкінці XV століття в Римі в сім’ї багатих і знатних громадян. Батьки виховали його в суворих законах релігії і дали йому блискучу освіту. Вивчення Святого Письма і творів святих отців було постійним заняттям майбутнього подвижника.

Духовний розлад західноєвропейського суспільства і церковні негаразди спонукали його йти на схід. Роздавши незаможним багатство, преподобний Макарій покинув Рим.

Важким був шлях подвижника. Нарешті він досяг Великого Новгорода. Благоліпність церков і численних монастирів новгородських вразили преподобного Макарія. Паломничаючи по обителях новгородських, він прийшов до Свірського монастир преподобного Олександра († 1533; пам’ять 30 серпня / 12 вересня і 17 / 30 квітня), де ігуменував сам засновник обителі.

Прийнявши тут чернецтво з ім’ям Макарій, преподобний вирішив назавжди зачинитися в келії. З благословення преподобного Олександра Свірського чернець Макарій обрав собі острівець заболоченого берега річки Лензи, де зрубав келію.

Виснажуючи плоть і упокорюючи дух, у суворих подвигах пильнування, посту і безперестанних молитов, харчуючись ягодами і травами, він подвизався чималий час у повній самоті. Господь забажав явити подвижника світові та через нього привести багатьох до душевного спасіння. Одного разу Промислом Божим до келії преподобного прийшли мисливці, які заблукали серед болотних драговин. Преподобний Макарій прийняв подорожніх у своїй келії і поділився своєю скромною їжею. Залишаючи його, мисливці дивувалися смиренню і розуму самотнього подвижника. Чутка про його святе життя почала поширюватися в окрузі, привертаючи людей, які прагнули духовних настанов і чернечого життя. Преподобний не відмовляв у духовній допомозі стражденним, але мирська слава обтяжувала його. Преподобний Макарій переселився ще далі, вглиб болота, але Господь дивним чином відкрив людям його новий притулок. Своїми подвигами він привернув до місця особливу благодать Божу, що з’являлася околишнім жителям то у вигляді стовпа вогняного, то у вигляді запашного диму, який поширювався околицями. Старанно помолившись Господу, преподобний Макарій благословив ревнителів життя чернечого ставити тут келії. Так було покладено початок новій обителі.

Незабаром було побудовано невелику дерев’яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці (близько 1540 року). Першим ігуменом став сам преподобний Макарій, возведений у священний сан святителем Новгородським, митрополитом Макарієм. Керуючи обителлю протягом декількох років, преподобний Макарій здобув у Господа дар прозорливості та чудотворення. Передчуваючи кончину, преподобний передав настоятельство одному з учнів, сам же пішов на місце свого першоподвижництва. Тут преподобний Макарій мирно спочив у Господі 15 серпня в другій половині XVI століття. Ченці поховали свого ігумена біля стіни створеної ним Успенської церкви.

1761 року під час перебудови храму над могилою преподобного Макарія Римлянина влаштовано боковий вівтар на його честь.

Розорений шведами 1615 року, монастир преподобного Макарія Римлянина було відновлено в XIX столітті.