Преподобний Лонгин, воротар Печерський, в Дальніх печерах p1avr6io2g1kj31ks1ptr1mgr1t1c3
Житія святих,  Жовтень

Преподобний Лонгин, воротар Печерський, в Дальніх печерах

Місяця серпня на 28-й день – Собор преподобних отців Києво-Печерських, які в Дальніх печерах (прп. Феодосія) спочивають / жовтня на 16-й день

Преподобний отець Лонгин славився великим послухом і святістю життя. Ревно охороняючи монастирські ворота, він цілком дослухався поклику свого серця. Через його дбайливість ніякий ворог не входив до святої обителі, тим більше не входила в його серце ніяка суєтна думка або пристрасть. Від воріт земних він звертав душевне своє око до брам небесних, до Царства Божого, думаючи про те, як увійти в нього. Щоб увійти в небо, необхідно отримати найтісніше єднання з Господом, Який сказав: «Я двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться» (Ін. 10:9). Це Божественне спілкування з Христом мав преподобний Лонгин. Благодать Божа, суща в ньому, виявлялася різними даруваннями і діями духовними. Преподобний отець являв в собі дар прозорливості; бо духовним своїм оком бачив справи і думки тих, що входять у святу обитель і виходять з неї. Схвалюючи доброчесних в їхніх добрих  справах, він будив в них ревність до доброчесного життя.

А викриваючи грішників в їх гріхах і погрожуючи їм судом Божим за невиправлення, він приводив їх до покаяння. У глибокій старості він представився до Господа.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Лонгину, вратарю Печерскому, в Дальних пещерах, глас 1

Преподо́бне и Богоблаже́нне о́тче Ло́нгине,/ врат монасты́рских опа́сный храни́телю,/ опа́снейший же и неусы́пный свои́х чу́вствий/ от вся́каго мирска́го су́етствия затвори́телю,/ моли́ наре́кшаго Себе́ дверь Го́спода Сла́вы,// да отве́рзет нам дверь ми́лости Своея́.

Кондак преподобному Лонгину, вратарю Печерскому, в Дальних пещерах, глас 8

Врато́м земны́м приседя́ и о́ным с послуша́ния вне́шнима очи́ма наблюда́я,/ Небе́сная врата́ при́сно у́мныма свои́ма очи́ма наблюда́л еси́, преподо́бне Ло́нгине,/ в ня́же уже́ вшед и та́мошния красоты́ сподо́бився, моли́ся Го́сподеви,// да и мы полу́чим вход Ца́рствия Небе́снаго.

Величание преподобному Лонгину, вратарю Печерскому, в Дальних пещерах

Ублажа́ем тя, преподо́бне о́тче Ло́нгине, и чтим святу́ю па́мять твою́, наста́вниче мона́хов и собесе́дниче а́нгелов.

Тропaрь, глaсъ №:

Прпdбне и3 бGоблажeнне џтче л0ггіне, врaтъ монастhрскихъ nпaсный храни1телю, nпaснэйшій же и3 неусhпный свои1хъ чyвствій t всsкагw мірскaгw сyетствіz затвори1телю, моли2, нарeкшаго себE двeрь, гDа слaвы, да tвeрзетъ нaмъ двeрь млcти своеS.

Кондaкъ, глaсъ и7:

ВратHмъ земны6мъ присэдS, и3 џнымъ съ послушaніz внёшнима nчи1ма наблюдaz, нбcнаz вратA при1снw ќмныма свои1ма nчи1ма наблюдaлъ є3си2, прпdбне л0ггіне, въ нsже ўжE вшeдъ, и3 тaмошніz красоты2 спод0бивсz, моли1сz гDеви, да и3 мы2 полyчимъ вх0дъ цrтвіz нбcнагw.

Ще в розробці

Знайшли помилку