Житія святих,  Липень

Преподобний Корнилій Переяславський

Місяця липня на 22-й день

Преподобний Корнилій Переяславльський (в миру Конон) жив у XVII столітті. Він народився в місті Переяславлі Рязанському (сучасна Рязань) у купецькій сім’ї благочестивих батьків Гордія і Феодори. Зберігаючи душу й тіло в цнотливості, він віддалявся від дитячих ігор і забав, старанно слухав Святе Письмо. Так з ранньої юності святий Конон став гідною посудиною Божественної благодаті. Коли йому було не більше п’ятнадцяти років, він таємно залишив рідну домівку і в пошуках місця для духовних подвигів досяг меж Переяславля-Залеського Володимирської єпархії. Він оселився за 25 верст від міста в Лукіяновій пустелі та розпочав пісницькі труди під керівництвом працьовитого ченця Павла. Через п’ять років, наставлюваний Духом Божим, святий Конон прийшов у Переяславль-Залеський монастир в ім’я святих страстотерпців Бориса і Гліба, що на Пісках. Будівельник обителі ієромонах Сергій довго не приймав святого Конона через його молодість. Але бачачи невідступність святого, ігумен прийняв його в обитель. За скромність і мовчазність братія вважали Конона ніби глухим і німим.

В обителі святий Конон старанно і беззаперечно виконував усі послухи. Він носив дрова і воду в трапезну, мелив пшеницю, колов дрова, очищав відхідні ями. Святий старанно відвідував храм Божий і вправлявся в подвигах смирення і самоукоренія. Він ніколи не сідав за трапезу разом із братією, але харчувався тільки тим, що залишалося після всіх, та й то лише тричі на тиждень. Через п’ять років за старанний і покірливий послух і суворе постування святий був пострижений у чернецтво з ім’ям Корнилій. Відтоді він став ще старанніше подвизатися в чернечому діланні, абсолютно відсікаючи свою волю. До церкви святий подвижник приходив перший, а виходив з неї останнім. Він перестав спати на ліжку, за що мовчки, зі смиренням терпів глузування і докори деяких братів. Через три роки преподобний Корнилій став просити ігумена влаштувати для нього особливу келію для усамітнених подвигів. Ігумен, бачачи в ньому “вправного ченця і в чеснотах досконалого”, виконав бажання святого і благословив його жити в затворі. Зачинившись у келії, преподобний Корнилій день і ніч проводив у молитві. Одного разу братія знайшли його ледь живим: келія преподобного була замкнена зсередини. Три місяці преподобний Корнилій пролежав хворим; він міг приймати тільки воду і сік. Одужавши, преподобний, будучи переконаний ігуменом, залишився жити з братією. Святий Корнилій був паламарем у храмі, служив у трапезі, трудився в пекарні та куховарні, копав землю, садив овочі та плодові дерева. Преподобний Корнилій своїми руками викопав для братії колодязь, в якому була дуже смачна і чиста вода. Господь благословив труди преподобного: “мовчазним серцем оспівуючи Богу”, святий Корнилій вирощував найкращі в усій окрузі яблука і роздавав їх усім, хто приходив.

Тридцять років звершував преподобний подвиг мовчання, так що його вважали глухонімим. Тіло подвижника було зовсім виснажене: від постійних трудів при зимовому морозі і літній спеці, що поєднувалися із суворим постом і молитвою, воно було немов сухе дерево, вкрите шкірою. І Господь прославив Свого угодника даром прозорливості. Великий пістник, святий Корнилій, будучи мовчальником, знаками і жестами багатьом передбачав майбутнє. Передчуваючи свою кончину, преподобний Корнилій сповідався, причастився Святих Христових Таїн і був пострижений у велику схиму. Потім він соборувався і через кілька годин відійшов до Господа. Це сталося 22 липня 1693 року. Тіло святого було поховано в каплиці поруч із могилою першоначальника обителі схимонаха Адріана.

У 1701-1702 рр. під час закладання фундаменту для нової кам’яної церкви на честь Смоленської ікони Божої Матері були знайдені нетлінні мощі преподобного. Тоді ж чесні мощі святого Корнилія були поставлені на місці колишньої ризниці. 1702 року біля гробниці святого отримала зцілення сліпа дівчина. 1705 року святитель Димитрій Ростовський († 1709; пам’ять 28 жовтня/10 листопада) засвідчив, що святі мощі преподобного Корнилія були покладені в кипарисову, оббиту парчею труну. У 1818 р. над місцем упокоєння зробили дерев’яну гробницю з покровом.

У рукописному житії преподобного записано 17 чудес, що сталися при його мощах до 1717 року. Але чудодійна благодать зцілень не припиняється. Особливо допомагає преподобний Корнилій зціленню хворих немовлят.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Корнилию Переяславскому, глас 8

Новоявле́ннаго уго́дника Бо́жия почти́м,/ Корни́лия преподо́бнаго,/ крест на ра́мо взе́мшаго,/ и́го Христо́во усе́рдно поне́сшаго,/ и́же на неви́димыя враги́ му́жественно подвиза́вся/ и ко́зни их попра́в, я́ко добр во́ин,// Влады́це Христу́ предста́ и мо́лится о душа́х на́ших.

Кондак преподобному Корнилию Переяславскому, глас 2

Вы́шняя получи́ти жела́я,/ в Вы́шних Живу́щему неле́ностно порабо́тал еси́, блаже́нне,/ да насле́диши Го́рняя, презре́л еси́ до́льняя,/ не то́кмо о́чи отврати́в, не ви́дети суеты́,/ но и устна́ма твои́ма молча́ние наложи́в, не глаго́лати су́етная,/ оба́че немо́лчным се́рдцем воспе́л еси́ Бо́гу./ Не умолчи́ у́бо и ны́не, о нас моля́ся,// Корни́лие преподо́бне.

Молитва преподобному Корнилию Переяславскому

О, вели́кий по́стниче, безмо́лвниче, помо́щниче в ско́рбех и засту́пниче в беда́х, преподо́бне о́тче наш Корни́лие! Услы́ши нас, в час сей моля́щихся тебе́, и не умолчи́ у́бо о нас ко Го́споду с ли́ки святы́х преподо́бных, не забу́ди нас, чад свои́х, посеща́я, и не уме́дли в моли́твах свои́х о ско́рбных и в беда́х стра́ждущих и всех, притека́ющих к тебе́, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку