Преподобний Касіан грек, Углицький

КОРОТКЕ ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО КАССІАНА ГРЕКА, УГЛИЦЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ
Преподобний Кассіан Грек, Углицький чудотворець, у миру Костянтин, походив із роду князів Мангупських. Він прибув до Москви у складі посольства до великого князя Іоанна III разом із царівною Софією Палеолог. Вирішивши присвятити своє життя на служіння Богу, преподобний відхилив пропозицію залишитись при дворі великого князя і оселився у Ростовського єпископа Іоасафа. Коли єпископ пішов на спокій у Ферапонтов монастир, за ним пішов Костянтин. В обителі преподобний проводив суворе подвижницьке життя.

Монашество він прийняв після чудового нічного бачення преподобного Мартініана, який спонукав прийняти постриг. Через деякий час святий Кассіан залишив монастир і неподалік міста Углича, при злитті Волги та Учми, заснував обитель на честь Успіння Божої Матері.

Слава про преподобне широко поширилася, і “почало багато людей приходити заради благословення і бачити безлюдне проживання і розмовляти з ним”. Святий Кассіан усіх приймав з любов’ю, наставляючи на шлях порятунку “тихими словесами”.

Преподобний помер у глибокій старості 2 жовтня 1504 року. В Угличському літописі записано багато чудес, що відбулися молитвами преподобного, зокрема, захист їм своєї обителі від польських воїнів у 1609–1611 роках.

ПОВНЕ ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО КАССІАНА ГРЕКА, УГЛИЧСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ
Преподобний Кассіан Грек, Угличський чудотворець, у миру Костянтин, був нащадком грецьких князів Мангупських (Манукських). Костянтин здобув значну, за своїм часом, освіту. До Москви з Константинополя він прибув у 1478 році у складі посольства, яке супроводжувало царівну Софію – наречену великого князя московського Іоанна III Васильовича, яка доводилася племінницею грецьким царям Іоанну та Костянтину Палеологам. Він виявив бажання залишитися на Русі. Великий князь пропонував йому «міста і області на прогодовування і землі на здобуття», але він смиренно відмовився від цього, бо суєта придворного життя обтяжувала його серце, що шукало усамітнення та чернечого служіння Богові. З дозволу великого князя Іоанна III він відправився в Ростов Великий, де спочатку був при архієпископі Іоасафі (Оболенському). Коли ж архієпископ вирішив залишити свою кафедру і оселитися у Ферапонтовому Білозерському монастирі, в якому прийняв раніше чернечий постриг, то князь Костянтин з радістю пішов за ним. Тут грецький князь отримав можливість для молитовної усамітнення та життя у богомислі та читанні Святого Письма. Монашество він прийняв після чудового нічного бачення, в якому колишній ігумен обителі Мартініан (за іншими джерелами – преподобний Ферапонт) наказував йому постригтися. І невдовзі князь Костянтин був удостоєний чернечого образу з назвою імені Кассиан.

Довелося йому одного разу з деякими з братії вийти з обителі і плисти Волгою до міста Углича. Не доходячи до нього за 15 верст, полюбилося йому мальовниче місце на березі Волги, неподалік впадання в неї річки Учми. Там поставив він хрест і поставив собі хатину.

Слава про преподобне широко поширилася, і «почало багато людей приходити благословення заради і бачити безлюдне проживання і розмовляти з ним». Святий Кассіан, приймаючи всіх з любов’ю, наставляв на шлях порятунку «тихими словесами».

З дозволу князя Андрія він заснував тут чернечу обитель на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Разом з кількома ченцями, що прийшли з ним з Ферапонтового монастиря, він побудував у цьому місці Успенський храм, який започаткував Учеську обитель.

Згодом під час сильної повені, коли Волга вийшла з берегів, храм отримав значні пошкодження. Тоді преподобному Кассіану на допомогу знову прийшов князь угліцький Андрій, з яким преподобного пов’язувала не лише особиста дружба, а й зв’язки духовної спорідненості, бо він був хрещеним княжого сина Димитрія. Монастир з храмом було перенесено на інше місце, неподалік колишнього, але безпечніше. Новий храм був освячений в ім’я святого пророка Іоанна Предтечі і став парафіяльним для прилеглих селищ. Преподобний Кассіан протягом довгого часу трудився в заснованій ним обителі. З миром відійшов до Господа преподобний Кассіан у глибокій старості 2 жовтня 1504 року. Святі мощі його були поховані у тому самому монастирі. Після своєї блаженної кончини преподобний Кассіан був прославлений численними чудесами, про що свідчать записи Угличського літопису, зокрема захист ним своєї обителі від польських воїнів у 1609–1611 роках. Служба преподобному Кассіану написана і передана в дар обителі 17 травня 1686 благочестивим сином московського священика Михайлом Пименовим, про що повідомляється в рукописі, що зберігся в Угличі.

Дивним чином було написано ікону блаженного Кассіана. Деякий ієрей Симеон, митець і живописець, дав обіцянку написати її, але впав у тяжку хворобу і до двох років не міг виконати своєї обітниці. Прийшов він нарешті до ігумена Гермогена і питав його: «Як написати образ преподобного?» Ігумен дав йому хартію, де написано було, як зображати блаженного Кассіана; розмірковуючи про те, щоб виконати зроблену ним справу, заснув ієрей і побачив уві сні образ святого старця, написаний на дошці; йому здавалося, що й біля одра його стоїть інок, зовсім подібний до цього образу.

Являвся і багатьом іншим блаженний Кассіан, не забував же й своєї обителі, даруючи їй не тільки блага духовні, а й тимчасові, тим свідчивши про невпинне своє заступництво зібраній ним братії.

Пам’ять преподобного Кассіана святкується 2/15 жовтня – день преставлення та 21 травня/3 червня – день тезоіменитства.

Тропарі, кондаки, молитви та величання