Преподобний Ісаак Сирін, у Сполеті Італійському

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 12-й день

Преподобний Ісаак Сирін жив у середині VI століття. Він прийшов до італійського міста Сполето із Сирії. Преподобний попросив дозволу у паламарів залишитися в храмі і молився в ньому дві з половиною доби. Один із паламарів почав докоряти преподобному в лицемірстві і вдарив його по щоці. Покарання Боже тут же спіткало паламаря. Біс повалив його до ніг святого і кричав: “Ісаак мене вижене!” Щойно преподобний Ісаак схилився над паламарем, нечистий дух утік.

Звістка про те, що трапилося, швидко рознеслася містом. До преподобного стали стікатися люди, пропонуючи допомогу і кошти для влаштування монастиря. Але смиренний чернець відмовився від усього, вийшов із міста й оселився у відокремленому місці, де побудував собі маленьку келію. Навколо подвижника зібралися учні, і так утворився монастир. Коли учні запитували старця, чому він відмовляється від приношень, той відповідав: “Чернець, який здобуває маєтки, вже не чернець”.

Преподобний Ісаак мав дар прозорливості. Про це розповідає святитель Григорій Двоєслов (пам’ять 12 березня) у своїй праці “Співбесіда про життя і чудеса італійських отців”. Одного разу преподобний Ісаак велів ченцям залишити на ніч на городі всі заступи, а вранці просив приготувати їжу для працівників. Виявилося, що злодії, яких було стільки, скільки залишених заступів, ішли грабувати монастир. Сила Божа змусила їх змінити свій злий намір. Вони взяли в руки лопати і стали старанно працювати, так що до приходу ченців вся земля була скопана. Преподобний привітав тих, хто працював, і запросив їх підкріпитися їжею. Потім він дав їм настанову залишити злодійство і дозволив завжди відкрито приходити і користуватися плодами монастирського городу.

Іншим разом до преподобного прийшли мандрівники, одягнені в лахміття, і просили у святого одягу. Він велів їм почекати, а сам послав ченця до лісу, де в дуплі дерева мандрівники сховали свій гарний одяг, бажаючи обдурити святого ігумена. Чернець приніс одяг, і преподобний Ісаак віддав його мандрівникам. Побачивши, що їхній обман відкрився, здирники були дуже збентежені й осоромленні.

Сталося також, що один чоловік послав преподобному свого слугу з двома кошиками їжі. Слуга сховав один із кошиків дорогою. Преподобний узяв принесений кошик і тихо сказав: “Я приймаю дари, ти ж не торкайся до захованого тобою кошика – в нього вповзла змія і, якщо ти простягнеш руку, вона вжалить тебе”. Так мудро і незлобиво святий викривав гріхи людей, бажаючи всім спасіння.

Помер преподобний Ісаак 550 року. Цього святого слід відрізняти від іншого подвижника, преподобного Ісаака Сиріна, єпископа Ніневійського, який жив у VII столітті (пам’ять 28 січня).