Преподобний Іларіон Псковоєзерський, Гдовський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця жовтня на 21-й день / березня на 28-й день
Преподобний Іларіон Псковоєзерський був учнем преподобного Євфросина Псковського, засновника Спасо-Єлеазарівського монастиря.
Преподобний Іларіон Гдовський був одним із молитовників-пустиножителів. У XV-XVI століттях у різних куточках Псковського краю виникали скити пустельників, які в пошуках безмовності усамітнювалися від людей в глухій пустелі, серед лісу, боліт і мохів.
Таке ж місце для молитви обрав преподобний: територію дрімучого Сорокового бору біля Чудського озера, на пустельному острові річки Жовча (сьогодні Гдовський район). Пустельник харчувався травами та корінням, очищуючи розум духовним спогляданням і перебуваючи в невпинній боротьбі з невидимими духами.
У 1460 році він заснував на березі річки Жовчі, неподалік Гдова, Озерський Покровський монастир. Обитель знаходилася на кордоні з Лівонським орденом, тому ченці постійно зазнавали нападів войовничого ордену. Незважаючи на важкі умови та нестачу коштів, преподобний Іларіон утвердив у монастирі високе благочестя. Водночас велися великі роботи щодо зміцнення та благоустрою обителі.
За свого життя преподобний Іларіон ніс подвиг стовпництва. Досі ця сосна зберігається у каплиці неподалік самої Покровської церкви. Зберігся переказ, що він уже в земному житті мав благодать дізнаватись, хто з чим прийшов і хто якою пристрастю одержимий. Все життя преподобного полягало в безперервній праці, самоспонуканні до всього доброго, увазі до себе, молитві, помірності, лагідності, смиренності і цілковитої любові до Бога.
Преставився преподобний Іларіон 28 березня 1476 року і був похований біля північних дверей іконостасу в храмі Покрови Пресвятої Богородиці заснованого ним монастиря. Згодом в обителі було збудовано храм на честь Різдва Христового, лівий боковий вівтар якого називався іменем засновника Гдовського монастиря.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому, глас 4
В моли́твах бо́дрствуя,/ пресве́тлый храм Ду́ха Свята́го был еси́,/ те́мже и чудотво́рец преди́вный яви́лся еси́,/ преподо́бне о́тче наш Иларио́не./ О нас моли́ Христа́ Бо́га/ све́том Боже́ственнаго позна́ния просвети́ти ны// и спасти́ ду́ши на́ша.
Кондак преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому
Чистото́ю душе́вною боже́ственно вооружи́вся, и неприста́нныя моли́твы я́ко копие́ вручи́в кре́пко, пробо́л еси́ бесо́вская ополче́ния, Иларио́не, о́тче наш, моли́ непреста́нно о всех нас.
Молитва преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому
О, свяще́нная главо́, преподо́бне о́тче, преблаже́нне а́вво Иларио́не! Не забу́ди убо́гих твои́х до конца́, но помина́й на́с всегда́ во святы́х твои́х и благоприя́тных моли́твах к Бо́гу. Помяни́ ста́до твое́, е́же са́м упа́сл еси́, и не забу́ди посеща́ти ча́д твои́х. Моли́ за ны́, о́тче свяще́нный, за де́ти твоя́ духо́вная, я́ко име́яй дерзнове́ние к Небе́сному Царю́: не премолчи́ за ны́ ко Го́споду, и не пре́зри на́с ве́рою и любо́вию чту́щих тя́. Помина́й на́с недосто́йных у Престо́ла Вседержи́телева, и не преста́й моля́ся о на́с ко Христу́ Бо́гу, и́бо дана́ тебе́ бы́сть благода́ть за ны́ моли́тися. Не мни́м бо тя́ су́ща ме́ртва: а́ще бо те́лом и преста́вился еси́ от на́с, но и по сме́рти жи́в сы́й пребыва́еши. Не отступа́й от на́с ду́хом, сохраня́я на́с от стре́л вра́жиих и вся́кия пре́лести бесо́вския и ко́зней диа́вольских, па́стырю на́ш до́брый. А́ще бо и моще́й твои́х ра́ка пред очи́ма на́шима ви́дима е́сть всегда́, свята́я твоя́ душа́ со а́нгельскими во́инствы, со безпло́тными ли́ки, с небе́сными си́лами, у Престо́ла Вседержи́телева предстоя́щи досто́йно весели́тся. Ве́дуще у́бо тя́ вои́стинну и по сме́рти жи́ва су́ща, к тебе́ припа́даем и тебе́ мо́лимся: моли́ся о на́с всеси́льному Бо́гу о по́льзе ду́ш на́ших, и испроси́ на́м вре́мя на покая́ние, да невозбра́нно пре́йдем от земли́ на не́бо, от мыта́рств же го́рьких, бесо́в, возду́шных князе́й и от ве́чныя му́ки да изба́вимся, и Небе́снаго Ца́рствия насле́дницы да бу́дем со все́ми пра́ведными, от ве́ка угоди́вшими Го́споду на́шему Иису́су Христу́; Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние, со безнача́льным Его́ Отце́м, и с Пресвяты́м и Благи́м и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание преподобному Илариону Псковоезерскому, Гдовскому
Ублажа́ем тя,/ преподо́бне о́тче наш Иларио́не,/ и чтим святу́ю па́мять твою́,/ наста́вниче мона́хов// и собесе́дниче А́нгелов.
Ще в розробці
