...
Преподобний Георгій Черницький p1b3d23gbq1jjo1fga8het5sur65
Житія святих,  Грудень

Преподобний Георгій Черницький

Місяця грудня на 3-й день

Народився 1730 року в благочестивій православній сім’ї в Селішті Сібіуському. З юності загорівся духом чернечого житія. Проте на той час австрійські володарі Трансільванії придушували православ’я, особливо православне чернецтво, схиляючи віруючих до унії. Тому у віці 19 років юнак пішов у Валахію і вступив на службу до грецького митрополита Роска (mitropolitul grec Rosca), який на той час перебував у Бухаресті.

Незабаром після цього, в 1750 році, вирушив разом зі своїм духовним отцем до Константинополя, а потім на Святу Гору Афон. Тут він оселився у Ватопедському монастирі і був пострижений у рясофор і поставлений дияконом. Після смерті його наставника-митрополита став учнем преподобного Паїсія (Величківського) в Іллінському скиті. Там в 1752 був пострижений в мантію старцем Паїсієм, а в 1754 – поставлений в ієромонаха. Під час перебування на Афоні з великою запопадливістю та великою духовною користю просувався сходами духовного вдосконалення, осягаючи радість життя у Христі.

У 1763 році разом із 64 іншими учнями пішов своєму великому старцю в Молдавію, в Драгомирнський монастир. Протягом наступних 12 років він служив у цій обителі ієромонахом, духовником та економом.

Після підпадання Буковини під владу римо-католицької Австрії, 1775 року, разом із Драгомирнською братією на чолі зі старцем Паїсієм перейшов до Секульського монастиря. У 1779 році пішов за святим Паїсієм у Німецьку Лавру, де прожив ще близько двох років.

1781 року, бажаючи освіжити пам’ять свого учнівства, з благословення свого старця знову вирушив на Афон. Прибувши до Бухареста, був тут зупинений митрополитом Унгро-Влахійським Григорієм II і своїм старим другом, учнем святого Паїсія, ієромонахом Макарієм. Після їхніх наполегливих умовлянь він погодився взяти на себе відродження чернечого життя у скиті Чорниця, який перебував у запустінні вже понад тридцять років. Його завданням було влаштувати в цьому краї Валахії монастир із загальножительним статутом, подібним до афонського і паїсієвського.

За допомогою господаря Миколи Маврогені та інших християн отець Георгій розпочав відновлення соборного храму та келій. Він багато часу приділяв удосконаленню духовного життя ченців. У монастирі служба відбувалася щодня, насельники обителі поряд із читанням Святого Письма, творінь святих отців Церкви та молитовним діянням несли численні послухи, займалися листуванням рукописів та фізичною працею. Своїм жертовним і обдарованим пастирством він знову запалив осередок духовного життя в Черникській обителі і всього за п’ять років зібрав громаду у 103 насельники.

В 1785 важко занедужав і, чекаючи швидкої смерті, склав свій заповіт, в якому наказав належний порядок життя чернечої громади. Однак незабаром оговтався і продовжив свій пастирський подвиг.

Зважаючи на його успіхи в Черниці в 1793 році митрополит Унгро-Влахійський Філарет II також довірив йому Келдерушанський монастир. З квітня 1794 року отець Георгій жив у обох обителях поперемінно, призначаючи у яких ігуменів-намісників, особливо у час відсутності. В обох монастирях він запровадив афонсько-паїсієвський загальножительний статут, що включав семиразове щоденне богослужіння, часту сповідь, послух, постійну молитву, спільну трапезу.

Святий Георгій продовжував керувати обома монастирями до кінця свого земного життя. Преставився він 3 грудня 1806 року, оплакуваний численною братією двох обителів. Був похований у Черникському монастирі перед храмом святого Лазаря, у тому місці, де згодом був похований митрополит Нифонт.

Після смерті святий Георгій здобув шанування як пастир високого духовного життя, керівник двох великих чернечих центрів Валахії, відновник істинного чернечого житія за афонськими та паїсіївськими зразками. Старець мав багато учнів та послідовників, таких як святий Каллінік Черникський, протопсалт ієромонах Макарій та інші. Його заповіт-повчання від 1785 поширилося в багатьох копіях.

На засіданні Священного Синоду Румунської Православної Церкви 20-21 жовтня 2005 року старця Георгія було прославлено в лику преподобних. Урочисте оголошення канонізації відбулося у день його пам’яті, 3 грудня того ж року, у монастирі Чорниця. Чин прославлення очолив патріарх Румунський Феоктист у співслужінні численних румунських ієрархів.

Рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви від 21 серпня 2007 року ім’я святителя було включено до місяцяслів Руської Церкви.

Знайшли помилку