Преподобний Феодосій Тотемський (Суморин), ігумен

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 28-й день / липня на 1-й день ― Собор Вологодських святих (перехідне) / вересня на 2-й день ― знайдення мощей

Народився у Вологді близько 1530 року і був вихований у благочесті та страху Божому. Досягнувши повноліття, за наполяганням батьків святий одружився і мав дочку, але сімейне життя не відволікало святого від діяльної любові до Бога. Він старанно відвідував церкву, багато молився вдома, особливо вночі. Після смерті батьків і дружини, віддавши всі свої статки родичам на виховання доньки, Феодосій пішов до Вологодського Спасо-Преображенського монастиря преподобного Димитрія Прилуцького і, прийнявши тут постриг, смиренно ніс усі нелегкі монастирські послухи: колов дрова, пік хліба, молов борошно, виконуючи все з ретельністю.

Відправившись за дорученням ігумена обителі в Тотьму дивитися за монастирськими солеварнями, він дбайливо ставився до робітників і був до них лагідний та милостивий. Управління його було таке, що ніколи раніше солеварні не приносили стільки доходу, як при ньому. Після того, як жителі Тотьми стали переселятися на нове місце, преподобний побажав заснувати в цих місцях монастир. Населення Тотьми і навколишніх сіл, яке знало й любило преподобного Феодосія ще на варницях, почувши про це, приходило до нього та приносило все необхідне для життя. У 1554 році, отримавши царську несудиму грамоту і в благословення від Прилуцького монастиря ікону Богоматері (відому тепер під ім’ям Суморинської чудотворної), преподобний Феодосій розпочав облаштування монастиря й впродовж одного року за допомогою сусідніх жителів поставив дерев’яну церкву, трапезу, келії та інші необхідні споруди.

Сам здобувши в юності гарну освіту, святий прагнув до духовної просвіти братії і з часом зібрав в обителі велику бібліотеку. Старанням преподобного було відновлено і запустілу Єфремову пустинь у тому ж Тотемському окрузі. Будучи настоятелем тепер уже двох обителей, преподобний Феодосій постійно перебував у молитві та трудах, подаючи приклад братії. Передбачаючи швидку кончину, святий залишив духовний заповіт, у якому, зокрема, наполегливо наголошував на необхідності церковної молитви за всіх покійних, і мирно спочив 28 січня 1568 року. Відомо близько 150 посмертних чудес преподобного.

2 вересня 1796 року під час перебудови храму було знайдено нетлінні мощі святого, які нині спочивають у соборі Різдва Христового міста Тотьми.

Тропарі, кондаки, молитви та величання