Преподобний Феодосій Тотемський (Суморин), ігумен
Місяця січня на 28-й день
Народився у Вологді близько 1530 р. і був вихований у благочесті та страху Божому. Досягнувши повноліття, за наполяганням батьків святий одружився і мав дочку, але сімейне життя не відволікало святого від діяльної любові до Бога. Він старанно відвідував церкву, багато молився вдома, особливо вночі. Після смерті батьків і дружини, віддавши всі свої статки родичам на виховання доньки, Феодосій пішов до Вологодського Спасо-Преображенського монастиря преподобного Димитрія Прилуцького і, прийнявши тут постриг, смиренно ніс усі нелегкі монастирські послухи: колов дрова, пік хліба, мелював борошно, виконуючи все з ретельністю.
Відправившись за дорученням ігумена обителі в Тотьму дивитися за монастирськими солеварнями, він дбайливо ставився до робітників і був до них лагідний і милостивий. Управління його було таке, що ніколи раніше солеварні не приносили стільки доходу, як при ньому. Після того, як жителі Тотьми стали переселятися на нове місце, преподобний побажав заснувати в цих місцях монастир. Населення Тотьми і навколишніх сіл, яке знало і любило преподобного Феодосія ще на варницях, почувши про це, приходило до нього і приносило все необхідне для життя. У 1554 р., отримавши царську несудиму грамоту і в благословення від Прилуцького монастиря ікону Богоматері (відому тепер під ім’ям Суморинської чудотворної), преподобний Феодосій розпочав облаштування монастиря і впродовж одного року за допомогою сусідніх жителів поставив дерев’яну церкву, трапезу, келії та інші необхідні споруди.
Сам здобувши в юності гарну освіту, святий прагнув до духовної просвіти братії і з часом зібрав в обителі велику бібліотеку. Старанням преподобного було відновлено і запустілу Єфремову пустинь у тому ж Тотемському окрузі. Будучи настоятелем тепер уже двох обителей, преподобний Феодосій постійно перебував у молитві та трудах, подаючи приклад братії. Передбачаючи швидку кончину, святий залишив духовний заповіт, у якому, зокрема, наполегливо наголошував на необхідності церковної молитви за всіх покійних, і мирно спочив 28 січня 1568 р. Відомо близько 150 посмертних чудес преподобного.
2 вересня 1796 р. під час перебудови храму було знайдено нетлінні мощі святого, які нині спочивають у соборі Різдва Христового м. Тотьми.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Феодосию Тотемскому, глас 1
От ю́ности, преподо́бне Феодо́сие,/ жела́ние твое́ ко Христу́ Бо́гу впери́л еси́,/ его́же ра́ди град и оте́чество оста́вль/ и сла́ву су́етную, я́ко прах вмени́в,/ после́довал еси́ преподо́бному Дими́трию/ и оби́тели его́ сожи́тель был еси́,/ пресели́вся ко гра́ду То́тьме/ и в междоре́чие всели́вся,/ посто́м и бде́нием, и власяны́м одея́нием,/ и вери́гами те́ло твое́ удручи́л еси́./ Сего́ ра́ди Бог, ви́дев твоя́ труды́,/ по преставле́нии твое́м чудесы́ обогати́ тя:/ бе́сы изгоня́еши и слепы́я просвеща́еши,/ от вся́ких неду́г и бед избавля́еши приходя́щия к тебе́ с ве́рою и вопию́щия:/ сла́ва Да́вшему ти кре́пость,/ сла́ва Венча́вшему тя,// сла́ва Даю́щему тобо́ю всем исцеле́ния.
Ин тропарь преподобному Феодосию Тотемскому, глас 2
От мирска́го мяте́жа изше́д,/ преподо́бне о́тче наш Феодо́сие,/ и в ти́хое приста́нище дости́г,/ преподо́бному Дими́трию сожи́тель был еси́,/ и отту́ду, Бо́жиим Ду́хом направля́емь,/ во град То́тьму пресели́лся еси́,/ и во ото́цех водны́х оби́тель себе́ воздви́гл еси́,/ иде́же равноа́нгельное житие́ пожи́в,/ после́довал еси́ Христу́,/ Его́же ра́ди влася́ну ри́зу и вери́ги на те́ле твое́м носи́л еси́./ Смире́нием и нищелю́бием украси́вся,/ сла́ву су́етную презре́л еси́/ и оте́ческое име́ние до́бре расточи́л еси́,/ моле́нием же к Бо́гу и сле́зными струя́ми бе́сы посрами́л еси́,/ те́мже по успе́нии твое́м Христо́с да́ром чуде́с обогати́ тя./ Име́я у́бо дерзнове́ние ко Го́споду,/ преподо́бне о́тче наш Феодо́сие,// моли́ Христа́ Бо́га, да спасе́т ду́ши на́ша.
Ще в розробці
