Преподобний Давид Єрмопольський

Місяця вересня на 6-й день

Преподобний Давид до вступу в монастир був ватажком зграї розбійників у Єгипті, в Єрмопольській пустелі. Він скоїв багато вбивств та інших злодіянь. Досягнувши старості, він задумався над своїм життям і жахнувся своїм справам. Залишивши зграю розбійників, він пішов у монастир і попросив ігумена прийняти його в число братії для покаяння. Ігумен відмовлявся, пояснюючи Давиду, що життя їхнє дуже суворе і йому буде не під силу. Давид наполягав і, нарешті, відкрив ігумену, що він відомий розбійник Давид. Він сказав, що якщо йому не будуть відкриті двері монастиря для покаяння, то він повернеться до колишнього способу життя, розорить монастир і переб’є ченців. Тоді ігумен допустив його в монастир, і, на загальний подив, Давид став зразковим ченцем. Своїми суворими подвигами Давид перевершив усю братію. Через деякий час до Давида був посланий Господом Архангел Гавриїл зі сповіщенням, що Господь його простив. Однак преподобний Давид за своїм смиренням не міг повірити, що такому великому грішнику, як він, Господь так скоро дарував прощення. Тоді Архангел сказав йому, що за свою маловір’я Давид залишиться німим; Давид благав, щоб здатність говорити була йому залишена для молитви, читання правил і участі в церковних службах. Це було йому даровано, а в решту часу він залишався німим. Наприкінці життя преподобний Давид отримав від Бога дар чудотворення: він зцілив багатьох хворих і виганяв із біснуватих злих духів. Проживши таким чином багато років, він преставився до Господа (VI).