Преподобний Антоній Сійський, ієромонах rfef
Житія святих,  Грудень

Преподобний Антоній Сійський, ієромонах

Місяця грудня в 7-й день

Преподобний Антоній Сійський, у миру Андрій, народився в сім’ї багатого хлібороба в селі Кехта поблизу Північної Двіни. У дитинстві отримав гарне виховання, багато читав і вивчився іконопису. Втративши батьків, Андрій вирушив до Новгорода і п’ять років служив там у боярина. Потім одружився, але дружина його через рік померла. Тоді Андрій вирішив присвятити себе чернецтву. Він роздав майно жебракам і як мандрівник пішов на річку Кену в Пахомієву пустинь. Преподобний Пахомій постриг його з ім’ям Антоній. Незабаром його висвятили в сан ієромонаха, і преподобний з благословення ігумена один звершував богослужіння. Разом з ченцями обителі він виходив лише на труди для загальних монастирських потреб. З любові до усамітнення преподобний Антоній залишив Пахомієву пустель, обравши з монастирської братії двох супутників, і оселився на Михайловому острові, який з одного боку омивається Сією, а з іншого – оточений озерами. У цьому суворому краю в дрімучих хащах 1520 року Антонієм було збудовано каплицю. Але розчищати ліс коштувало тяжких труднощів, і супутники Антонія стали нарікати на нього. І тут несподівано невідомий чоловік став доставляти їм їжу, жертвуючи також і гроші на благоустрій. Сійська обитель стала знаменитою, її часто відвідували жителі навколишніх селищ. І знову преподобний Антоній, взявши одного учня, пішов у ще більш глухе місце на озері Палунь. Там, у відокремленій келії, він прожив три роки. Коли ігумен Феоктист відмовився керувати Сійською обителлю, братія упросила преподобного повернутися до них. Він схилився до прохання ченців, знову прийняв ігуменство і благочестиво керував монастирем до своєї кончини 1556 року, коли йому було 79 років.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь преподобному Антонию Сийскому, глас 1

Жела́нием духо́вным распали́вся/ и мяте́жи мирски́я отри́нув,/ ко Еди́ному Бо́гу любо́вию прилепи́лся еси́,/ и Того́ вседу́шне взыску́я,/ во вну́треннюю пусты́ню отше́л еси́, при вода́х всели́вся,/ иде́же во слеза́х и труде́х пребыва́я многоле́тное вре́мя,/ в терпе́нии мно́зем житие́ а́нгельское проходи́л еси́,/ в наставле́нии Боже́ственнаго Ра́зума,/ и мно́жество мона́хов собрал еси́, му́дре,/ и́хже посеща́я, не оста́ви, Анто́ние, преподо́бне о́тче наш,/ Пресвяте́й Тро́ице моля́ся,// от зол вся́ческих изба́вити и спасти́ ду́ши на́ша.

Кондак преподобному Антонию Сийскому, глас 8

От ю́ности, преподо́бне, плоть твою́ в посте́х и моли́твах источи́л еси́/ и крест твой взем, Христу́ после́довал еси́,/ те́мже и к вы́шним тече́ние ра́достно соверши́л еси́,/ иде́же со все́ми святы́ми Святе́й Тро́ице предстои́ши./ И ны́не ста́до твое́ посеща́я,/ помина́й чту́щих пресвяту́ю па́мять твою́,/ да вси благода́рне вопие́м ти:// ра́дуйся, Богому́дре Анто́ние, наста́вниче пусты́нный.

Ин кондак преподобному Антонию Сийскому, глас 3

Христа́ еди́наго вожделе́в,/ и к Тому́ любо́вию уязви́вся,/ и Тому́ неотло́жным путе́м после́довал еси́./ Вся́кое жите́йское наслажде́ние возненави́дев,/ те́мже, я́ко второ́е со́лнце, чудесы́ сия́я,/ и сего́ ра́ди тя да́ром обогати́ Влады́ка,/ помина́й нас, чту́щих пресве́тлую па́мять твою́, да зове́м ти:// ра́дуйся, Анто́ние преподо́бне о́тче наш.

Молитва преподобному Антонию Сийскому

О, всеблаже́нне о́тче наш, преподо́бне Анто́ние, те́плый засту́пниче и помо́щниче с ве́рою призыва́ющим тя, изба́ви нас моли́твами си ко Го́споду от вся́каго обстоя́ния бесо́вскаго и изми́ нас, окая́нных и недосто́йных рабо́в твои́х, о чудотво́рче Анто́ние, от уст па́губнаго зми́я, зия́ющаго пожре́ти нас и свести́ во ад жи́вых, прости́ нас, о́тче, ели́ко согреши́хом ти, и исто́ргни нас от греха́ и вся́кия напа́сти, приходя́щия грехо́в ра́ди на́ших. Пода́ждь душа́м на́шим утеше́ния, всади́ в сердца́ на́ша страх Суда́ Бо́жия и изба́ви нас от враго́в на́ших, ви́димых и неви́димых, тебе́ бо и́мамы те́пла моли́твенника и засту́пника, и́же в беда́х су́щии и в грехи́ впа́дшия. Ты бо яви́ся столп благоче́стия, воздержа́ния пра́вило, смиренному́дрия о́браз, целому́дрия наста́вник, убо́гим и сирота́м засту́пник и храни́тель прибега́ющим к тебе́. Кто у́бо по досто́инству мо́жет похвали́ти равноа́нгельное твое́ житие́ и кто мо́жет изчести́ твои́х трудо́в по́двизи и сле́зы ко Го́споду, вои́стинну я́ко со́лнца светле́йши возсия́ша твоя́ исправле́ния. Ревни́тель бо бысть всех святы́х преподо́бных и пра́ведных и учи́тель духо́вный, побо́рник, и засту́пник, и моли́твенник, Пресвяте́й Тро́ице предстоя́. Ты я́ко мир оста́вил еси́ и я́же в ми́ре, и нас в покая́ние приведи́ ко Го́споду моли́твами си, о́тче всечестне́йший, да и мы сподо́бимся ве́чных благи́х, иде́же наслажда́ешися Небе́сныя сла́вы жела́емаго Иису́са Христа́, И́стиннаго Бо́га на́шего и Сладча́йшаго Влады́ки и Го́спода всех. Ему́же подоба́ет вся́кая сла́ва, честь и поклоне́ние со Безнача́льным Его́ Отце́м и Пресвяты́м, и Благи́м, и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку