...
Житія святих,  Листопад

Преподобномученик Серафим (Гущин), ієромонах

Місяця листопада на 10-й день

Преподобномученик Серафим народився 22 грудня 1872 року в селі Нагулине Балахнінського повіту Нижегородської губернії в сім’ї дрібного волзького судновласника Григорія Гущина і в хрещенні був названий Стефаном. Здобувши початкову освіту у приватного вчителя, Стефан у 1888 році влаштувався конторником на залізницю в Нижньому Новгороді. У 1893 році він був призваний до армії і служив у званні унтер-офіцера. Після закінчення терміну служби він повернувся на колишнє місце роботи – до залізничної контори в Нижньому Новгороді.
1908 року Стефан Григорович залишив мирську службу і вступив трудником в Оптину Пустинь. 29 жовтня 1911 року його було визначено до братії послушником. 24 травня 1915 року послушник Стефан був пострижений у чернецтво з ім’ям Серафим і деякий час проходив послух синодичного.
Настав час гонінь на Російську Православну Церкву від безбожної влади і почалося поступове закриття Оптіної та арешти серед її насельників. У 1921 році монах Серафим був висвячений на ієродиякона і став служити разом з ієромонахом Никоном (Бєляєвим) у Казанському храмі, залишеному владою ченцям для богослужінь. У 1923 році задля збереження обителі та чернечого способу життя з ченців та послушників було організовано артіль, але владою було оскаржено законність релігійно-трудової форми існування за радянської влади, і того ж року артіль була закрита, а її майно передано музею, при якому було дозволено залишитися лише невеликій кількості братії. Настоятель Оптіної Пустелі архімандрит Ісаакій (Бобраків) благословив тут залишитися служити ієромонаху Никону та ієродиякону Серафиму. У червні 1924 року храм було закрито, і братія перебралася жити до Козельська, де ще залишався для богослужінь міський собор. У 1924 році ієродиякон Серафим був висвячений у ієромонаха і став служити в храмі в місті Лихвин Черепетського району, а з 1 січня 1937 року в храмі Покрова Божої Матері в селі Покровському Перемишльського району Калузької області.
Настав останній період життя смиренного ченця, що переходив з храму до храму в міру їхнього закриття та знищення. За два десятиліття гонінь шлях християнського порятунку став твердим і певним: неможливість змінити щось у зовнішньому житті зосереджувала людину на церковному служінні і спасінні душі.
Ієромонаха Серафима було заарештовано в день 20-ї річниці захоплення влади безбожниками і почало одного з найжорстокіших гонінь на Православну Церкву – 7 листопада 1937 року і ув’язнено в одну з в’язниць у Черепетському районі.
Було допитано чергових свідків – мешканців Перемишльського району та села Покровського. Один з них показав, ніби отець Серафим напередодні всесоюзного перепису, в якому було поставлено питання і про віру, говорив, що це робиться для того, щоб дізнатися, скільки в Росії залишилося віруючих, і закрити церкви, що залишилися, і він говорив жителям, щоб вони не писалися невіруючими. Інший свідок показав, ніби отець Серафим йому розповів, що його викликав до себе голова сільради і запитав, за кого він голосуватиме, на що він відповів: невже він голосуватиме проти релігії, яку комуністи утискують.
Ієромонаха Серафима допитали відразу ж у день арешту, 7 листопада.
– У липні 1937 року ви висловлювали терористичні настрої проти комуністів. Визнаєте це? – Запитав його начальник Перемишльського районного відділу НКВС.
– Я цього не визнаю, бо з мого боку терористичних висловлювань проти комуністів не лише у липні місяці, а й іншим часом не було, – відповів ієромонах Серафим.
– А наклеп на радянську владу, якй ви говорили, ви визнаєте?
– З мого боку наклеп на радянську владу ніколи не вівся, тому я не можу визнати цих звинувачень.
– У серпні 1937 року ви вели контрреволюційну агітацію проти майбутніх виборів до Верховної Ради. Дайте свідчення з цього питання.
– Я контрреволюційної агітації проти майбутніх виборів до Верховної Ради у серпні не вів. У розмові з цього питання я тільки сказав, що мені це байдуже, тому що я вибирати не збираюся і обійдуться без мене.
– Ви кажете неправду, бо з цього ж питання у вересні цього року ви закликали населення голосувати проти комуністів і водночас наводили наклеп на радянську владу. Вимагаємо від вас сказати правду і не дурити слідство.
– Я рішуче стверджую, що з мого боку контрреволюційної агітації проти майбутніх виборів не було. Населення голосувати проти комуністів я не закликав і на радянську владу не наклепував.
11 листопада 1937 року матеріали слідства було розглянуто начальником Перемишльського районного відділу НКВС та передано на рішення трійки НКВС. 19 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Серафима до розстрілу. Ієромонаха Серафима (Гущина) було розстріляно того ж дня, що й керуючий Калузькою єпархією архієпископ Августин (Бєляєв) і архімандрит Оптіної Пустелі Іоаннікій (Дмитрієв), – 23 листопада 1937 року і, так само як і вони, похований у спільній.

Знайшли помилку