Преподобномученик Антипа (Кириллов), ієромонах

Місяця лютого на 22-й день

Преподобномученик Антипа народився 3 серпня 1870 року в селі Братки Борисоглібського повіту Тамбовської губернії в сім’ї селянина Петра Кирилова, а при хрещенні був наречений Антонієм. Закінчивши церковнопарафіяльну школу, він до двадцяти семи років жив із рідними. Будучи з дитинства глибоко релігійно налаштованим, Антоній 1898 року вступив до числа братії Афонського монастиря і трудився в ньому до 1912 року; цього року його зарахували в братію Новоспаського монастиря в Москві. Був пострижений у мантію з ім’ям Антипа. Після революції 1917 року він виїхав на батьківщину в село Братки і тут служив у храмі псаломщиком.
Антипа (Кирилов)1929 року ченець Антипа був висвячений на ієромонаха і служив у селі Козлівка Борисоглібського району Тамбовської області. З 1931 року отець Антипа став служити в храмі Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього в селі Татаринцеве Бронницького району Московської області.
За шість років служіння ієромонаха Антипи в Татаринцевому парафіяни полюбили його за благочестиве життя, за те, що він цілком присвятив себе служінню Господу і в цьому всьому був прикладом, за проповіді, за те, що завжди, в будь-який час до нього можна було прийти за порадою. У 1937 році отцю Антипі виповнилося шістдесят сім років, життя добігало кінця, нікого з близьких родичів не лишалося, і для душі відкривався просторий шлях служіння Богу і ближнім. І вже наближався час, коли настав час сказати “нині відпускаєш”. Останню службу отець Антипа відслужив на свято Стрітення Господнього; 16 лютого 1938 року влада заарештувала його, і його ув’язнили в коломенській в’язниці. Допитували священика начальник районного відділення НКВС і начальник паспортного столу Бронницького відділення міліції. Допити почалися майже відразу ж після арешту і тривали понад добу.
– Слідство має відомості, що ви в серпні 1937 року поширювали наклеп на радянську владу, що ця влада – покарання Боже, що найкращих людей радянська влада засилає і саджає. Чи визнаєте ви себе винним у цій антирадянській агітації?
– Я цього не говорив, тому що я віруючий, я говорив, що всяка влада від Бога і ми їй підкоряємося.
– Усе це суща брехня, слідству відомо, що в грудні 1937 року ви образливо висловлювалися про сталінську конституцію.
– Я цього не говорив і факт цей заперечую, – рішуче відкинув звинувачення отець Антипа.
Бачачи, що священик відкидає всі нав’язувані слідством звинувачення, слідчий запитав:
– У чому ж ви себе самі визнаєте винним, тобто в якій антирадянській або контрреволюційній агітації ви себе вважаєте винним?
– Ні в якій антирадянській і контрреволюційній агітації я себе винним не визнаю.
– З ваших рукописів видно, що в проповідях ви вселяли вірянам покірність, смиренність.
– Я говорив у проповідях, що багатство і бідність – усе від Бога. Говорив я і те, що не тільки ми віримо, а й багато талановитих людей, про яких я в проповідях говорив, що вони також були віруючими, і, наводячи приклади, перераховував імена цих людей. З календаря я взяв аркуш, де йдеться про природодослідника Ліннея, для того, щоб показати, що навіть радянська влада і то його хвалить як талановиту людину і водночас говорить про нього, що він був людиною релігійною. Усе це робилося для зміцнення віри.
– Слідству відомо, що ви під час виборів до Верховної Ради відмовилися від голосування. Дайте свідчення з цього питання.
– Я не голосував, бо за мною не прислали коней, хоча й обіцяли.
– Слідству відомо, що до вас приходили на квартиру, щоб запросити голосувати, але ви категорично відмовилися.
– Цього факту не було, – відповів ієромонах Антипа.
На цьому допити було закінчено. Слідчі допитали двох священиків із сіл Давидове і Салтикове Бронницького району, які служили на той час при НКВС черговими свідками й інформаторами, і ті підписали свідчення, необхідні для обвинувачення ієромонаха Антипи. Потім слідчий допитав одного з жителів села Татаринцеве, який погодився виступити як лжесвідок; він показав, що ієромонаха Антипу знає від часу приїзду останнього до Татаринцевого, що від початку помітний його вплив на колгоспниць, які на деякі релігійні свята перестали виходити на роботу, стали частіше ходити до церкви, що отець Антипа перед виборами у Верховну Раду говорив: “На що нам обирати, хто вони, кого нам висувають у кандидати комуністи, – такі ж антихристи, вони продовжують справу, розпочату більшовиками, не потрібно голосувати”. “Село, де мешкає Кирилов, розташоване на відстані одного кілометра від того, де відбувалося голосування, священик міг би дійти пішки, як інші. Коли ми до нього прийшли на квартиру і запитали, що він не йде голосувати, він відповів: “Влада не наша, влада антихриста, і мені за неї голосувати нема чого””.
27 лютого 1938 року трійка НКВС засудила отця Антипу до розстрілу. Ієромонах Антипа (Кирилов) був розстріляний 7 березня 1938 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.