Преподобні Каріон чернець і син його Захарія, Єгиптяни KArion Egiptyanin
Житія святих,  Грудень

Преподобні Каріон чернець і син його Захарія, Єгиптяни

Місяця грудня на 5-й день

Преподобний Каріон жив в одному з єгипетських скитів у IV столітті. У миру в нього залишилися дружина і двоє дітей. Коли в Єгипті настав голод, дружина преподобного Каріона принесла до скиту дітей і поскаржилася на злидні та труднощі життя. Святий взяв собі сина, а дочку віддав матері.

Він виховував святого Захарію в скиту, і всім було відомо, що це його син. Але коли отрок виріс, монастирська братія стала нарікати. Тоді батько і син пішли у Фіваїду. Але і там їх переслідувало невдоволення ченців. Тоді святий Захарія пішов до отруйного озера, занурився до ніздрів у воду і пробув у ній годину. Обличчя і тіло його вкрилися струпами, немов у прокаженого, і навіть батько ледь упізнав його. Але коли преподобний Захарія причащався, про нього було відкрито святому пресвітеру Ісидору, і він сказав: “Чадо, минулої неділі ти причащався, як людина, а нині, як Ангел”.

Після смерті батька, преподобний Захарія став подвизатися разом із преподобним Мойсеєм Мурином (пам’ять 28 серпня). “Що мені робити, щоб спастися?”, – запитав преподобний Мойсей. Почувши це, преподобний Захарія впав до його ніг і сказав: “Чи ти мене питаєш, отче!” “Повір мені, чадо Захарія, – переконував його преподобний Мойсей, – я бачив, як на тебе зійшов Дух Святий, і тільки тому й запитав тебе”. Тоді преподобний Захарія зняв із голови кукіль, поклав біля своїх ніг і, поправши його, сказав: “Якщо не зітреться так людина, не може бути ченцем”. Під час його смерті преподобний Мойсей запитав: “Що бачиш, брате?” “Чи не краще мовчати, отче?”, – відповів преподобний Захарія. “Їй, чадо, мовчи”, – погодився преподобний Мурин. Коли душа преподобного Захарії розлучалася з тілом, святий авва Ісидор, піднявши погляд до неба, сказав: “Веселися, чадо моє Захаріє, бо тобі відчинилися врата Царства Небесного”. Преподобний Захарія помер наприкінці IV століття і був похований у скиту.