Преподобні Іоанн (Майсурадзе) і Георгій (Мхеїдзе), сповідники 63ee37a5317f2849000675
Житія святих,  Вересень

Преподобні Іоанн (Майсурадзе) і Георгій (Мхеїдзе), сповідники

Місяця вересня на 8-й день

Життя преподобних Іоанна і Георгія пов’язане з монастирем Бетанія в Грузії, що існує з часів цариці Тамари та носить ім’я Віфанії – місцевості поблизу Єрусалима. Преподобний Іоанн (Майсурадзе) народився в Південній Осетії, і оселився в стародавньому монастирі Бетанія ще підлітком. Потім кілька років жив на Святій Горі Афон, звідки повернувся до Грузії вже в сані ієромонаха. У 20-ті роки преподобний Іоанн став настоятелем Батанійської обителі. У 1921 році в обителі залишалося всього лише двоє ченців. Одного разу в монастир прийшли два озброєних чекісти й оголосили ченцям, що їх негайно викликають у Тбілісі. Дорогою чекісти розстріляли ченців, отець Іоанн дивом залишився живий – куля пройшла крізь груди, і його виходили черниці сусіднього монастиря. Отець Іоанн повернувся в Бетанію і вже більше ніколи не залишав обителі.

1924 року в монастир прийшов чернець Георгій (Мхеїдзе). Він був вихідцем зі збіднілого княжого роду. У юні роки, відчувши покликання до чернецтва, він залишив навчання у військовому училищі в Петербурзі та деякий час вів відлюдницький спосіб життя. Преподобний Георгій прославився даром милосердя і нестяжательності, якщо він зустрічав жебрака, то знімав із себе одяг і віддавав йому. А якщо це був його останній одяг, то він одягався в мішковину. До свого приходу в Бетанію, отець Георгій жив у Хірському монастирі, який було закрито 1924 року. Два брати Георгія були комуністами, один із них – Петро – був заступником Берії. Бажаючи відвернути юного ченця від цнотливого життя, одного разу брати замкнули Георгія в кімнаті разом із розпусною жінкою. Однак Георгій весь час простояв у кутку кімнати обличчям до стіни, читаючи молитви. Обидва брати преподобного Георгія загинули 1938 року: молодший брат Іван застрелився, а Петра розстріляли разом із дружиною.

Під час комуністичних гонінь завдяки преподобним Іоанну і Георгію Бетанія довгі роки залишалася чернечою обителлю – обидва вони прожили в стінах монастиря до самої смерті. Офіційно вони значилися “сторожами пам’ятника архітектури”, а монастир вважали недієвим, проте в храмі висіли ікони, горіли лампади, відбувалися богослужіння, хресні ходи, тут хрестили і вінчали. Преподобний Іоанн спочив 1957 року, а преподобний Георгій – 1962 року, прийнявши за п’ять років до кончини велику схиму з ім’ям Іоанн. Обидва старці поховані в Бетанії.

Знайшли помилку