Преподобні Іоанн, Антіох, Антонін, Мойсей, Зевин, Поліхроній, Мойсей інший та Даміан, пустельники Сирійські

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 23-й день (перехідне)

Преподобний Іоанн, учень святого Лімнія (пам’ять 22 лютого), жив у V ст. в Сирії, обравши для себе подвиг “безпокровного житія”. Він оселився на пагорбі, відкритому з усіх боків вітрам, і жив там 25 років. Харчувався він тільки хлібом із сіллю, тіло виснажував важкими веригами. Коли хтось із тих, хто відвідував подвижника, посадив на пагорбі мигдальне дерево, щоб преподобний міг ховатися в його затінку від пекучої спеки, святий велів зрубати його, щоб не давати своєму тілу жодного відпочинку.

Преподобний Мойсей, наслідуючи святого Іоанна, оселився на вершині гори поблизу селища Рами.

Таким самим подвигом подвизалися і преподобні Антіох та Антонін. До похилого віку вони продовжували здійснювати свої подвиги, подаючи приклад духовної міцності, що перемагає всякі немочі.

Преподобний Зевін, який подвизався на тій самій горі, досяг глибокої старості, але ніколи не сідав під час свого молитовного правила, лише іноді спирався на жезл. Навколишні жителі шанували преподобного Зевіна й отримували за його молитвами велику допомогу у своїх скорботах і потребах.

Святий Поліхроній, учень преподобного Зевіна, наслідував життя свого старця, дні й ночі проводив у пості та чуванні. Вериг у преподобного Поліхронія не було, але під час молитви він накладав собі на плечі важкий дубовий корінь, який сам викопав із землі. Своєю молитвою святий Поліхроній випросив у Бога дощ під час посухи і для нужденних наповнив єлеєм кам’яну посудину. З преподобним Поліхронієм жив його учень – преподобний Мойсей. У всьому наслідуючи свого старця, святий Мойсей також явив зразок суворого аскетичного життя.

Інший учень, преподобний Даміан, віддалився до обителі під назвою Ієра та подвизався там, маючи у своїй келії лише малу коробочку з сочевицею, якою харчувався.

Усі ці преподобні отці мирно померли у V ст. в Сирії.