Праведний Фінеєс, первосвященник ізраїльський

Місяця березня на 12-й день.

Святий праведний Фінеєс, онук первосвященник Аарона і син первосвященника Єлеазара, теж був священника і ревно виконував своє служіння.

Коли ізраїльтяни, виведені з Єгипту святим пророком Мойсеєм (пам’ять 17 вересня), були вже близькі до землі обітованої, їхні сусіди, моавітяни та мадянитяни, сповнилися заздрощів і страху. Не сподіваючись на свою силу, вони вирішили вдатися до чаклунства і запросили волхва Валаама, щоб він навів прокляття на ізраїльтян. Але Господь в одкровенні Валааму сповістив Свою волю, і він, сповнившись Духа, тричі благословив народ Божий. Тоді моавитяни через блудодійство втягнули ізраїльтян в ідолопоклонство Ваал-Фегору. Бог покарав іудеїв за відступництво, і вони тисячами вмирали від моровиці. Багато хто, бачачи гнів Божий, напоумився і навернувся до покаяння. У той час якийсь Зімрі, начальник коліна Симеонового, “привів до братів своїх мадіанитянку на очах Мойсея і на очах усієї громади Ізраїлевих синів, коли вони плакали біля входу до скинії зібрання”. Фінеєс, сповнившись гніву на спокусника народу, увійшов у його намет і вразив списом його та мадіанитянку. “І сказав Господь Мойсеєві: Фінеєс… відвернув лють Мою від синів Ізраїлевих, возревнувавши по Мені серед їхнього народу; тому скажи: ось, Я даю йому Мій завіт миру, і буде він йому та нащадкам його за ним завітом священства вічного, за те, що він показав ревність по Богу своєму та заступився за синів Ізраїлевих” (Чис. 25:6; Чис. 25:10-13). Після цього праведний Фінеєс, за велінням Божим, на чолі ізраїльського війська ходив на моавитян і покарав їх за нечестя та підступність. Після смерті первосвященника Єлеазара святий Фінеес був одноголосно обраний первосвященником. Первосвященство, за обітницею Божою, тривало і в його потомстві. Святий Фінеєс помер у глибокій старості († бл. 1500 до Р. X.).