Пророк від 12-ти Авдій

Місяця листопада на 19-й день

Святий пророк Авдій був родом із села Віфарама, поблизу Сіхема; він служив при дворі царів Ізраїльських і був домоправителем у царя Ахава. Від юності своєї він був вельми богобоязливий, і коли весь Ізраїль відступив від Бога і став поклонятися кепському Ваалу, він таємно служив Єдиному Справжньому Богові батьків своїх, що врятував Ізраїль від Єгипту і провів його через Чорне море суходолом. Коли беззаконна Єзавель винищувала всіх пророків Господніх, Авдій взяв сто пророків, сховав їх по п’ятдесяти в двох печерах і годував їх хлібом і водою під час голоду, що був за днів пророка Іллі. Одного разу Ахав покликав Авдія і сказав йому:

– Піди по землі до всіх джерел водних і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо ми десь трави, щоб прогодувати коней і коней, щоб не втратити худобу.

І розділили вони між собою землю, щоб обійти її: Ахав особливо пішов однією дорогою, а Авдій особливо пішов іншою дорогою. Коли Авдій йшов дорогою, назустріч йому показався Ілля. Він упізнав його, і впав на обличчя своє, і сказав:

– Чи це ти, пане мій Ілля?

Той сказав йому:

– Я; піди, скажи пану твоєму: Ілія тут.

Він сказав:

– Чим я завинив, що ти віддаєш раба твого в руки Ахава, щоб убити мене? Живий Господь Бог твій! Немає жодного народу й царства, куди б не посилав государ мій шукати тебе; і коли йому казали, що тебе немає, він брав клятву з того царства й народу, що не могли відшукати тебе. А ти тепер кажеш: піди, скажи пану твоєму: Ілля тут. Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній забере тебе, не знаю куди; і, якщо я піду повідомити Ахава, і він не знайде тебе, то він уб’є мене, а раб твій богобоязливий від юності своєї. Хіба не сказано господареві моєму, що я зробив, коли Єзавель вбивала Господніх пророків, як я переховував сто чоловік пророків Господніх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, і харчував їх хлібом і водою? А ти тепер кажеш: піди, скажи пану твоєму: Ілля тут. Він уб’є мене.

І сказав Ілля:

– Живий Господь Саваоф, перед яким я стою! Сьогодні я покажуся йому.

І пішов Авдій назустріч Ахаву і доніс йому про Іллю. І коли Ахав побачив Іллю, пророк Божий викрив його в омані і потім створив велике чудо: звів вогонь з неба на жертви і воду, як пишеться про те в 3 книзі Царств (1Царів. 18:4-8). Бачачи це, Авдій радів всемогутній силі Бога свого, і розпалювався любов’ю до Нього, і горів ревнощами за Нього, і старанніше служив Йому, виконуючи заповідь Його. Потім, коли помер Ахав і царство Ізраїльське після нього прийняв син його Охозія, Авдій ніс військову службу. За свідченням св. Дорофея і блаженного Ієроніма, він був один із трьох п’ятидесятників, посланих Охозією до пророка Іллі, з яких двох спалив вогонь, що впав із неба за словом пророка, а третього, який і був Авдій, помилували: він приступив із покорою до св. пророка Іллі, благав його й казав йому: “Чоловік Божий! Нехай не буде зневажена душа моя і душа рабів твоїх – цих п’ятдесяти – перед очима твоїми”.

Тому-то й пощадив його Ілля і, вставши, пішов із ним до царя. Відтоді Авдій залишив царську службу, і пішов за св. пророком Ілією, і отримав духа пророцтва, як той, що зберіг і живив пророків Господніх, і сам пішов за пророком (2Царів. 1:13-15). Після смерті він був похований разом зі своїми предками.

Тропарі, кондаки, молитви та величання