Мучениця Сіра Персидська, діва p1ard7ideh13gkqv5gr9s4gnp4
Житія святих,  Серпень

Мучениця Сіра Персидська, діва

Місяця серпня на 24-й день

Мучениця Сіра жила в VI столітті в Персії і була дочкою знаменитого жерця-вогнепоклонника з Карх-Селевкії в Елімаїді (Абізард). Батько Сіри, боячись впливу християнства на свою дочку, віддав її після смерті матері в місто Фарс на виховання до жриці, яка навчила її жрецької науки. Сіра стала жрицею при капищі вогню, і на неї чекала почесна діяльність. Але одного разу, розговорившись із жебраками-християнками, Сіра увірувала в Христа Спасителя і почала жити по-християнськи: почала вчити молитви і псалми, постити і читати християнські книги.

Одного разу Сіра захворіла. Вона не стала шукати лікування в чаклунстві, але прийшла до християнського храму і просила пресвітера дати їй хоча б трохи праху церковного, сподіваючись отримати від нього зцілення. Пресвітер, знаючи Сиру як ідолослужительку, відкинув її прохання. Сира не прогнівалася, знаючи про свою негідність, але з вірою доторкнулася до одягу священика, як колись кровоточива жінка доторкнулася до одягу Спасителя (Мф. 9:20-22). Вона негайно отримала зцілення і повернулася додому здоровою. Рідні Сіри стали здогадуватися, що вона хоче прийняти християнство, і просили мачуху Сіри переконати її залишити свій намір. Мачуха, обманюючи, ніби вона сама є таємною християнкою, з ласкою вмовляла Сіру тримати свою віру потай, а зовні продовжувати служити вогню, щоб не відпасти зовсім від Христа, зазнавши мук. Сіра стала вагатися приймати Хрещення, але, отримавши одкровення уві сні про безвідрадну долю своїх рідних, яка настане після смерті, і про світлі обителі, призначені для християн, зважилася і пішла до єпископа, просячи охрестити її. Єпископ відклав виконання її бажання, побоюючись подати жерцям привід до переслідування християн. Крім того, він думав, що Сіра, злякавшись батьківського гніву, відступить від Христа. Єпископ радив їй спочатку відкрито сповідати свою віру в Спасителя перед рідними.

Одного разу під час здійснення ранкової жертви свята Сіра розкидала священний вогонь, який перси вважали божеством, і, перекинувши жертовник, голосно вигукнула: “Я християнка, відрікаюся від помилкових богів і вірю в Істинного Бога!” Батько бив свою доньку, доки не знесилився, і кинув у в’язницю. Потім зі сльозами і ласками став просити її залишитися в колишній вірі, але Сіра була непохитна. Тоді батько доніс на неї головному жерцеві, а потім правителю і царю Хозрою Старшому. Святу діву довго мучили в темниці, але Господь зміцнював її, і вона твердо стояла за віру Христову. Одного разу, підкупивши сторожів темниці, свята Сира пішла до єпископа і прийняла Хрещення. Господь сподобив святу Сиру дару чудотворення. Коли перси віддали мученицю під нагляд іудеїв, вони почали знущатися над святою, кажучи: “Де ж розказана про тебе байка, що самі пута спадають з тебе, з твоєї шиї, рук і ніг? Подивимося нині, як спадуть пута!” При таких словах свята Сіра в глибині серця помолилася Спасителю, і негайно з неї спали пута. Так було не один раз. Виснажена муками, свята Сира смертельно захворіла. Вона стала просити Господа, щоб Він не дав їй померти від хвороби, але сподобив мученицького вінця. Бог почув її і дарував зцілення. Побачивши мученицю здоровою, темничний сторож і начальник в’язниці хотіли збезчестити святу діву, але Господь одного вразив хворобою, а іншого смертю. Мученицю було засуджено до придушення.

Страту проводили з витонченою жорстокістю: час від часу відпускали мотузку, запитуючи святу, чи не бажає вона змінити свій намір і залишитися в живих. Але мучениця, ледь жива, відповідала відмовою і просила швидше виконувати страту. Тіло святої було кинуто на поживу псам, але вони не торкнулися його. Християни віддали тіло святої Сіри похованню († 558).

Знайшли помилку