Мучениця Дарія Тимагіна

Місяця травня на 23-й день

Мучениця Дарія Тімагіна народилася наприкінці 70-х років XIX століття. Коли Дарії виповнилося 15 років, вона стала ходити до мучениці Євдокії Шейкової, що прославилася подвижницьким життям і чудесами, яка жила в селі Пуза Ардатовського повіту Нижегородської губернії (нині село Суворове Дівєєвського району). Один із ченців Саровської на честь Успіння Пресвятої Богородиці чоловічої пустелі благословив Дарію йти в келейниці до Євдокії, але її невіруючі батьки були проти цього. Вони просватали Дарію заміж, але вона втекла до Євдокії. Батьки, побивши, повели Дарію додому і просватали 2-й раз, але вона знову пішла до подвижниці. Дарія Тімагіна прожила у Євдокії 20 років, які були роками безперестанної молитовної та пісної праці під керівництвом подвижниці.

18 серпня 1919 року Євдокія за доносом про переховування дезертира та агітацію проти Червоної Армії була засуджена командуванням карального загону до розстрілу. Мучениця Дарія разом з іншими послушницями, мученицями Дарією Улибіною і Марією, добровільно вирішила розділити долю наставниці. За 2 години до смерті священник церкви Успіння Богородиці села Пуза отець Василь Радугін причастив їх. Послушниці супроводжували Євдокію до місця страти, прикриваючи собою від ударів батогів, були разом із нею розстріляні 18 серпня на сільському цвинтарі та поховані у спільній могилі, яку місцеві жителі шанували всі роки радянської влади.

Мучениця Дарія Тімагіна прославлена Архієрейським ювілейним Собором РПЦ 2000 року. У 2001 році мощі Нижегородських мучениць були відкриті і нині спочивають у церкві Успіння Богородиці села Суворова.

Тропарі, кондаки, молитви та величання