...
Житія святих,  Травень

Мученики Віт і Модест та мучениця Крискентія

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 16-й день / червня на 15-й день

Святі мученики Віт, Модест і Крискентія постраждали за Христа в часи царювання імператора Діоклітіана (284–305). Святий мученик Віт був сином знатного сицилійського вельможі, язичника Гіласа. Ще юним отроком святий Віт запалився полум’яною любов’ю до Господа Іісуса Христа і безперестанку молився Йому. Господь дарував йому благодать чудотворіння. Він зціляв хворих і навернув до Христа безліч язичників. Дізнавшись про це, правитель Валеріан викликав Гіласа і радив йому відвернути сина від віри в Христа. Якраз у той час імператор видав указ про гоніння на християн, і тому не лише юнак, а й увесь дім Гіласа міг постраждати. Але Гілас не зміг переконати святого Віта і почав бити отрока.

Правитель Валеріан дізнався, що святий Віт відмовився принести жертву богам, і зажадав його до себе на суд. Перед судом святий отрок непохитно сповідав свою віру і навідріз відмовився принести ідолам жертву. Його знову побили. Коли правитель, даючи розпорядження про посилення мук, простягнув руку, вона негайно відсохла. За молитвою святого правитель отримав зцілення і, припинивши суд, віддав святого отрока Гіласу, наказавши будь-що відвернути його від віри в Христа.

Щоб спокусити сина до плотського гріха, Гілас оточив його розкішшю, привів до нього гарних дівчат. Святому подавали найсмачнішу їжу, влаштовували пири і забави, але бажаних результатів не домоглися. Святий Віт не переставав молитися і просити допомоги Божої в спокусах. Йому з’явилися Ангели і молилися разом із ним. Коли Гілас увійшов до сина і глянув на Ангелів, він відразу осліп. Гілас дав обіцянку зректися кумирів, і святий Віт зцілив його. Але, озлобившись серцем, Гілас не виконав своєї обіцянки. Прихильність до сина перетворилася в ньому на ненависть, і він вирішив умертвити його. Щоб врятувати хлопчика, його вихователь святий Модест і годувальниця свята Крискентія, які були християнами, таємно повели його з рідного дому. Біля річки вони побачили човен. Ангел увійшов разом з ними в човен і доправив їх до італійської області Луканії, де святі, ховаючись від мучителів, жили таємно. Святий отрок не переставав зцілювати хворих і навертати язичників до християнства. Чутка про нього поширилася і тут.

Святим Віту і Модесту довелося постати перед Діоклітіаном. Вражений красою отрока, він настійно вмовляв його принести жертву богам. Святий отрок викрив безумство ідолопоклоніння і зцілив сина Діоклітіана, що біснувався. Імператор під умовою зречення від Христової віри запропонував святому Віту великі почесті, славу і багатство. Отрок відмовився і з колишньою мужністю сповідав себе християнином. Його ув’язнили разом зі святим Модестом. Коли в’язням явився Іісус Христос, укріплюючи їх у подвигу і даруючи Свою допомогу, кайдани спали з їхніх рук.

Вважаючи чудо чаклунством, Діоклітіан розпорядився кинути святого Віта в казан з киплячим оловом. Святий стояв у ньому, наче у прохолодній воді, і залишився неушкодженим. Тоді на нього випустили величезного лева. Отрок осінив себе хресним знаменням — і звір покірно ліг біля його ніг та став лизати йому ступні. Тоді святих мучеників повісили на стовпах і стругали залізними кігтями. Свята Крискентія вийшла із натовпу глядачів, сповідувала себе християнкою і докорила імператору за жорстокість. Її піддали таким самим мукам. Святий Віт воззвав до Бога: “Боже, врятуй нас силою Твоєю і визволи нас”. Почався землетрус. Багато язичників загинуло під обваленими будівлями, Діоклітіан у страху втік до свого палацу. Ангел зняв мучеників зі стовпів і переніс до Луканії. Святий мученик Віт помолився Богу, щоб Він у мирі прийняв їхні душі й не позбавив Своїх благодіянь усіх, хто творитиме їхню пам’ять. З неба був голос: “Почута молитва твоя”. Святі з радістю віддали Богові свої душі.

Страждання святих мучеників Віта, Модеста і Крискентії відбулися близько 303 року. Пам’ять цих святих звершується також 16 травня. Мощі святого Віта було перенесено до Праги. Святий благовірний князь В’ячеслав Чеський (пам’ять 28 вересня) створив на честь святого мученика Віта храм, у якому був згодом похований.