Мученики Прокес та Мартиніан

День пам'яті (н. ст.)

Місяця квітня на 11-й день

Святі мученики Прокес і Мартиніан були язичниками і служили вартовими в Мамертинській темниці Риму.

У тій в’язниці утримувалися державні злочинці, до яких зараховували і християн. Спостерігаючи за в’язнями-християнами і слухаючи їхні проповіді, Прокес і Мартиніан поступово приходили до пізнання істинної віри в Спасителя. Коли в Мамертинській в’язниці був ув’язнений святий апостол Петро, Прокес і Мартиніан твердо увірували в Христа, прийняли від апостола святе Хрещення і відпустили його з в’язниці. Начальник в’язниці Павлін дізнався про це і зажадав від святих Прокеса і Мартиніана зречення від Христа. Але вони безбоязно сповідували християнську віру і обплювали золоту статую Юпітера. Тоді Павлін наказав бити їх по устах, а потім, бачачи твердість мучеників, піддав їх тортурам: мучеників били залізними прутами, обпалювали вогнем і, зрештою, кинули в темницю.

Одна знатна і благочестива жінка, на ім’я Люцина, проникла до них і там втішала та підбадьорювала їх. Мучителя Павлина незабаром спіткала Божа кара: він осліп і через три дні помер. Син Павліна звернувся до начальника міста з вимогою негайно віддати мучеників смерті. Святі Прокес і Мартиніан були усічені мечем († бл. 67). Благочестива Люцина поховала тіла мучеників.