Місяця квітня на 11-й день.

Святі мученики Прокесс і Мартініан були язичниками і служили вартовими в Мамертинській темниці Риму.

У тій в’язниці утримувалися державні злочинці, до яких зараховували і християн. Спостерігаючи за в’язнями-християнами і слухаючи їхні проповіді, Прокесс і Мартініан поступово приходили до пізнання істинної віри в Спасителя. Коли в Мамертинській в’язниці був ув’язнений святий апостол Петро, Прокесс і Мартініан твердо увірували в Христа, прийняли від апостола святе Хрещення і відпустили його з в’язниці. Начальник в’язниці Павлін дізнався про це і зажадав від святих Прокесса і Мартініана зречення від Христа. Але вони безбоязно сповідували християнську віру і обплювали золоту статую Юпітера. Тоді Павлін наказав бити їх по устах, а потім, бачачи твердість мучеників, піддав їх тортурам: мучеників били залізними прутами, обпалювали вогнем і, зрештою, кинули в темницю.

Одна знатна і благочестива жінка, на ім’я Люцина, проникла до них і там втішала та підбадьорювала їх. Мучителя Павліна незабаром спіткала Божа кара: він осліп і через три дні помер. Син Павліна звернувся до начальника міста з вимогою негайно віддати мучеників смерті. Святі Прокесс і Мартініан були усічені мечем († бл. 67). Благочестива Люцина поховала тіла мучеників.