Мученики Діодор і Дідім Лаодикійські, Сирські

Місяця вересня на 11-й день

Точний час життя святих невідомий. У візантійських синаксарях містяться оповіді про цих ревних християн, які проповідували Євангеліє язичникам, багатьох навернули до Христа і хрестили. Правитель Лаодикії наказав схопити їх. На суді вони твердо сповідували Христа і не побажали зректися своєї віри, але викривали служіння ідолам і докоряли правителю в беззаконні. Після тортур мученики померли. У деяких синаксарях, зокрема, в Синаксарі Константинопольської церкви (кін. Х ст.), уточнюється, що мучеників було засічено до смерті. Близьке за змістом сказання міститься в Мінології Василя II (кін. Х ст.) під 11 вересня, звідки воно перейшло в слов’яно-руські прологи.

На підставі візантійських пам’яток кардинал Цезар Бароній помістив під тим самим числом у Римському Мартиролозі відомості про цих мучеників і долучив із сучасних йому грецьких Міней якогось мч. Діоміда. У більш ранніх візантійських синаксарях цей мученик не згадується. На цій підставі Руська Церква вшановує 11 вересня тільки Діодора і Діоміда.

У найдавніших календарних пам’ятках рубежу IV і V ст. – у Сирійському Мартиролозі і в Мартиролозі блж. Ієроніма – ім’я Діодора згадується без дружини під 9 жовтня (тішрі 9). На основі оповідей візантійських синаксарів про те, що Діодор хрестив багатьох навернених язичників, у Сирійському Мартиролозі він представлений як пресвітер.