Мученик Володимир Ушков

Місяця березня на 8-й день

Мученик Володимир народився 1885 року в селі Конобєєво Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї селянина Єгора Ушкова. Свого часу Володимир закінчив сільську школу і, прийшовши у вік, одружився; у них з дружиною народилося четверо дітей. Маючи велику сім’ю, Володимир Єгорович крім роботи в сільському господарстві займався візництвом. Призваний 1914 року на Першу світову війну, він був важко поранений, втратив руку і був демобілізований. Після революції Володимир Єгорович у пошуках засобів до існування завів майстерню з вичинки ґудзиків. У двадцятих роках він був обраний старостою в Троїцькій церкві в рідному селі Конобеєве.
У 1930 році все його майно було описано і відібрано владою. Слідом за цим йому запропонували сплатити податки, але оскільки податки йому платити стало нічим, то 2 лютого 1930 року його заарештували і засудили до п’яти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі та до п’яти років заслання. Володимир Єгорович оскаржив вирок, і у квітні 1930 року було ухвалено рішення про його звільнення на тій підставі, що якщо він і займався торгівлею, то “не систематично, а лише тому, щоб мати засоби для існування, оскільки обтяжений численною родиною; сам же Ушков, інвалід імперіалістичної війни, працювати на постійній роботі не може”. 25 квітня 1930 року Володимир Єгорович був звільнений з коломенської в’язниці, повернувся в село і приступив до виконання обов’язків церковного старости, а з другої половини тридцятих років він почав служити в храмі псаломщиком.
19 січня 1938 року, під час масових гонінь на Російську Православну Церкву, Володимира Єгоровича заарештували, і після нетривалих допитів, проведених у районній в’язниці, ув’язнено в Таганській в’язниці в Москві. Як свідка слідчий допитав голову місцевого колгоспу, який показав, що Ушков хоча і перебуває в колгоспі, але на роботу не ходить, каже, що працювати в колгоспі гріх, веде релігійну агітацію, каже, що в церковні свята на колгоспних полях працювати не можна, це великий гріх. Голова колгоспу також вказав, як на свідчення злочинності Володимира Єгоровича, на те, що він служить у церкві.
23 січня слідчий допитав Володимира Єгоровича.
– З якого часу ви є псаломщиком конобеївської церкви? – запитав він.
– Близько року. До цього я був членом церковної ради.
– Як часто ви відвідували священника конобеївської церкви?
Володимир Єгорович відповів, що зустрічався зі священником здебільшого в церкві, але бував і вдома, коли священник виїжджав із села, і тоді він залишався у нього в будинку ночувати. На запитання, чи не зустрічав він у будинку священника когось зі сторонніх, псаломщик відповів, що нікого не зустрічав.
– Протягом 1937 року ви займалися в селі Конобеєве контрреволюційною діяльністю. Ви це визнаєте?
– Ні, не визнаю.
Слідчий почав цитувати свідчення свідків і питати, чи визнає обвинувачений їхню справедливість, але Володимир Єгорович їх усі відкинув, сказавши, що все написане в них неправдиве.
9 липня 1938 року слідство було закінчено, і 19 вересня Особлива Нарада при НКВС засудила Володимира Єгоровича до п’яти років ув’язнення у виправно-трудовий табір. Псаломщик Володимир Ушков помер в ув’язненні в Онеглазі 21 березня 1942 року і був похований у безвісній могилі.