Мученик Іліодор

Місяця листопада на 19-й день

У царювання Авреліана у памфілійському місті Магідісі, яким керував Аєцій, безбоязно проповідував Христа одна благочестива людина, іменем Іліодор. За це він був схоплений і приведений до правителя, звинувачений у поширенні гнаного вчення. Святого привели до суду. На допиті правитель Аєцій довго переконував Іліодора, щоб він зрікся Христа і приніс жертву ідолам. Але святий мужньо і твердо сповідував Христа Богом. Тоді правитель наказав повісити його та бити його тіло залізними пазурами. Під час мук святий Іліодор гучним голосом вигукнув:

– Господи Іісусе Христе! допоможи мені!

Відразу пішов голос із неба:

– Не бійся! Я з тобою!

Голос цей чули виконавці страти, які бачили при цьому чотирьох Ангелів. Бачення так вплинуло на них, що вони увірували в Господа нашого Іісуса Христа і стали викривати правителя. Розгніваний правитель відразу ж наказав кинути їх у море. Разом з цим він наказав розпалити мідного вола та кинути туди мученика. Коли святий був кинутий туди, то по молитвах його віл відразу ж охолонув, а святий оспівав Богові пісню подяки.

Дізнавшись про це, правитель здивувався і, підійшовши до мідного вола, переконався, що віл миттєво охолонув. Звернувшись до святого, він сказав:

– Нечестивець! твої чари перемогли навіть вогонь!

Святий же відповів:

– Не волхвування зробили те, але допомога Христа.

Сказавши це, святий почав просити у мучителя три дні терміну, щоб обміркувати, що робити.

Коли святий був звільнений, він таємно вирушив у капище і почав там молитися; молитвою святого стався землетрус, під час якого ідоли, впавши, розбилися. Дізнавшись про це, правитель наказав знову привести на суд святого Іліодора і, наповнившись гнівом, наказав повісити його і в голову його встромити розпалені цвяхи. Зазнаючи страшного болю, святий покликав на допомогу Бога, і відразу ж муки його полегшилися. Тоді правитель наказав накласти на нього важкі залізні кайдани та відвести до правителя одного сусіднього міста. Коли святий Іліодор був приведений в останньому, той довго розмовляв з ним з тією метою, щоб змусити його принести жертву ідолам. Але, бачачи його завзятість, правитель наказав вкласти руки та ноги його в чотири розщепи дерева і потім кинути у розпалений котел. Перебуваючи в казані, святий молився і разом з цим закликав тих, хто стояв перед ним увійти до нього, говорячи, що це не завдасть їм шкоди. І багато хто з колишніх там увірував у Господа нашого Іісуса Христа.

– Воістину великий Бог християнський, – казали вони.

Правитель, бачачи, що багато хто увірував у Бога Іліодорова, і боячись, якби віруючі не приховали святого мученика, наказав відвести його в Магіду. Тоді воїни взяли його та й пішли разом із ним. Прибувши до Магіди, вони знову привели його до суду. Піддавши святе випробування, правитель наказав повісити його, бити  його тіло і потім відсікти йому голову. Коли Іліодора тягли за місто, святий мученик зробив знак рукою привабливим, щоб вони зупинилися, і коли ті виконали його прохання, він звершив моління, після чого був обезголовлений.