Мученик Акакій Каппадокіянин, Візантійський сотник

Місяця травня на 7-й день

Святий мученик Акакій, який жив у III столітті, народився в Каппадокії і був сотником Мартисійського полку при воєначальнику Фірмі. Коли за наказом імператора Максиміана Галерія (305-311) почалося гоніння на християн. Фірм почав по черзі допитувати своїх воїнів про віру. Тоді святий Акакій твердо і відкрито сповідав себе християнином. Бачачи непохитність святого Акакія, Фірм послав його до вищого воєначальника Вівіана. Вівіан піддав святого жорстоким мукам. Після тортур його ув’язнили в тяжкі кайдани і посадили в темницю. Трохи згодом мученика разом з іншими в’язнями повели у Візантію до правителя. Воїни, що супроводжували їх, йшли швидко, не виявляючи в’язням милосердя, і святий Акакій знемагав на шляху від ран, тяжких кайданів, голоду і спраги. Коли ж нарешті зупинилися на нічліг, святий Акакій возніс Богові подяку за те, що сподобився страждати за Його Святе Ім’я. Під час молитви святий почув голос із неба: “Мужайся, Акакій, і кріпись!” Цей голос чули й інші в’язні, багато з яких увірували в Христа і просили святого наставити їх і утвердити в християнській вірі.

У Візантії святого мученика помістили в тяжке ув’язнення, іншим же в’язням надали легші умови. Вночі в’язні побачили, як до святого Акакія з’явилися світлі юнаки і служили йому, омиваючи його рани і приносячи їжу. Через сім днів Вівіан знову покликав святого Акакія і був вражений його квітучим виглядом. Запідозривши, що темничний вартовий за гроші давав в’язню послаблення і їжу, він закликав вартового для суворого допиту. Не повіривши його відповідям, Вівіан піддав сторожа побиттю. Тоді святий Акакій сам відповів Вівіану: “Міцність і сила мені дані від Господа Ісуса Христа, Який зцілив мої рани”. Вівіан у шаленому гніві велів бити мученика по обличчю і розтрощити йому зуби за непрохані промови. Прагнучи ще більше збільшити і продовжити муки святого Акакія, Вівіан відіслав його до правителя Флаккіна з листом. Але, прочитавши лист, Флаккін обурився, що Вівіан так довго і жорстоко мучив воїна, який мав почесне звання центуріона, і наказав без зволікання обезголовити мученика. На місці страти святий Акакій підвів очі до небес, віддавши Богові подяку за те, що сподобився прийняти за Нього мученицьку смерть, потім зі спокійною радістю схилив голову під меч. Це сталося 303 року. За Костянтина Великого мощі святого мученика Акакія спочивали в Константинополі в храмі, збудованому на його честь, згодом їх було перенесено до Калабрії, до міста Сцилляції. Святий мученик Акакій особливо допомагає тим, хто звертається до нього з молитвою в боротьбі з плоттю, що випробував на собі святий Епіфаній, учень святого Андрія юродивого.