«Ікона Божої Матері, іменована “У скорботах і печалях Утішання”»
Місяця листопада на 19-й день
Обставини первісного походження образу Божої Матері “У скорботах і печалях Втіха” невідомі, але написання ікони свідчить про те, що вона дуже давня.
Існує передання, що ця ікона належала Царгородському Патріарху Афанасію. Після смерті владики Афанасія ікона «У скорботах і печалях Втіха» була доставлена до відомого афонського монастиря Ватопед, де й пробула до жовтня 1849 року, коли був відкритий Андріївський скит.
Спочатку цей образ був келійною святинею засновника руського Андріївського скиту на Афоні ієросхимонаха Віссаріона. Коли 11 жовтня 1849 відбулось відкриття цього скиту, Віссаріон дав свою ікону на благословення братії.
Прославлення цього образу відбулося в Росії, у Вятській губернії, в 1863 році, коли в град Слобідської губернії прибув з Афону для збору пожертвувань ієромонах Паїсій, який привіз з собою ікону Богоматері “У скорботах і печалях Втіха”. Образ цей прикрашений був багатою срібною позлоченою ризою з діамантовим вінцем на главі Богоматері. Він був поміщений в жіночому монастирі Різдва Христового, у головному храмі обителі. Мешканці міста день і ніч поспішали юрбами поклонитися чудотворному образу. Благодать Божа тоді ж зволила прославити ікону Богоматері численними чудесами.
Крім Пречистої Богоматері, на цій іконі зображені святі великомученики Георгій Побідоносець і Димитрій Солунський Мироточивий на конях, святий Іоанн Предтеча і святий Іоанн Богослов, преподобні Антоній, Євфимій, Онуфрій, Сава Освячений, святителі Спиридон Триміфунтський та Миколай Чудотворець. Образ прикрашений кількома ризами, одна з яких – золота.
Зараз образ знаходиться в Санкт-Петербурзькому Нікольському соборі. У сучасній Росії теж є свідчення про чудотворну силу образу. Так, наприклад, в Алексієво-Акатовому жіночому монастирі міста Воронежа зберігається список з афонської святині, на якому написано: «ця ікона написана і освячена на святій Афонській Горі в Руській Обителі Святого Іоанна Золотоустого за настоятеля ієросхимонаха Кирила 1905 року». У 1999 році, незабаром після повернення з реставрації ікона замироточила, причому в один з липневих днів струмочки мира полилися з очей Пресвятої Богородиці.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Божией Матери пред иконой Ея «В скорбех и печалех Утешение», глас 5
Утоли́ боле́зни многовоздыха́ющия души́ моея́, Утоли́вшая вся́ку сле́зу от лица́ земли́: Ты́ бо челове́ком боле́зни отго́ниши и гре́шных ско́рби разруша́еши, Тебе́ бо вси́ стяжа́хом наде́жду и утвержде́ние, Пресвята́я Ма́ти Де́во.
Кондак Божией Матери пред иконой Ея «В скорбех и печалех Утешение», глас 6
Не вве́ри мя́ челове́ческому предста́тельству, Пресвята́я Влады́чице, но приими́ моле́ние раба́ Твоего́: ско́рбь бо обдержи́т мя́, терпе́ти не могу́ де́монскаго стреля́ния, покро́ва не и́мам, ниже́ где́ прибе́гну окая́нный, всегда́ побежда́емь, и утеше́ния не и́мам, ра́зве Тебе́, Влады́чице ми́ра, упова́ние и предста́тельство ве́рных, не пре́зри моле́ние мое́, поле́зно сотвори́.
Молитва Божией Матери пред иконой Ея «В скорбех и печалех Утешение»
К кому́ возопию́, Влады́чице? К кому́ прибе́гну в го́рести мое́й, а́ще не к Тебе́, Цари́це Небе́сная? Кто́ пла́ч мо́й и воздыха́ние мое́ прии́мет, а́ще не Ты́, Пренепоро́чная, Наде́ждо христиа́н и Прибе́жище на́м, гре́шным? Кто́ па́че Тебе́ в напа́стех защити́т? Услы́ши у́бо стена́ние мое́ и приклони́ у́хо Твое́ ко мне́, Влады́чице Ма́ти Бо́га моего́, и не пре́зри мене́, тре́бующаго Твоея́ по́мощи, и не отри́ни мене́, гре́шнаго. Вразуми́ и научи́ мя́, Цари́це Небе́сная; не отступи́ от мене́, раба́ Твоего́, Влады́чице, за ропта́ние мое́, но бу́ди мне́ Ма́ти и Засту́пница. Вруча́ю себе́ ми́лостивому покро́ву Твоему́: приведи́ мя́, гре́шнаго, к ти́хой и безмяте́жной жи́зни, да пла́чуся о гресе́х мои́х. К кому́ бо прибе́гну пови́нный а́з, а́ще не к Тебе́, упова́нию и прибе́жищу гре́шных, наде́ждою на неизрече́нную ми́лость Твою́ и щедро́ты Твоя́ окриля́емь? О, Влады́чице, Цари́це Небе́сная! Ты́ мне́ упова́ние и прибе́жище, покро́в и заступле́ние и по́мощь. Цари́це моя́ Преблага́я и ско́рая Засту́пнице, покры́й Твои́м хода́тайством моя́ прегреше́ния, защити́ мене́ от вра́г ви́димых и неви́димых; умягчи́ сердца́ злы́х челове́к, возстаю́щих на мя́. О, Ма́ти Го́спода моего́ Творца́! Ты́ еси́ ко́рень де́вства и неувяда́емый цве́т чистоты́. О, Богороди́тельнице! Ты́ пода́ждь ми́ по́мощь немощству́ющему плотски́ми страстьми́ и боле́знующему се́рдцем, еди́но бо Твое́ и с Тобо́ю Твоего́ Сы́на и Бо́га на́шего и́мам заступле́ние; и Твои́м пречу́дным заступле́нием да изба́влюся от вся́кия беды́ и напа́сти, о, Пренепоро́чная и Пресла́вная Бо́жия Ма́ти Мари́е. Те́мже со упова́нием глаго́лю и вопию́: ра́дуйся, Благода́тная, ра́дуйся, Обра́дованная, ра́дуйся, Преблагослове́нная, Госпо́дь с Тобо́ю! Ами́нь.
Ще в розробці
