...
Ікони

Ікона Божої Матері, іменована «Турковицька»

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 2-й день

У XIV столітті в місті Белзі, яке тоді входило до складу Польщі, перебувала велика святиня —  ікона Богоматері, написана, згідно з переданням, святим євангелістом Лукою. Польський князь Владислав Огольський, їдучи до міста Ченстохов, забрав її з собою, попри прохання і обурення православних вірян.

Дорогою, коли ікона знаходилася поблизу села Турковичі, сталося велике диво. Після зупинки шість пар коней не могли зрушити карету з іконою, із якої стало виходити сяйво. Однак князь Владислав, незважаючи на явне чудо Божої Матері, не послухав Її волі і ще більше захотів скоріше відвезти цю ікону до Ченстохова, що врешті й зробив.

Одразу після його від’їзду на місці, де стояла ікона, з’явилася в сяйві інша ікона Божої Матері, яка плакала. Вона була точно така сама, яку забрав князь Владислав. Місцеві жителі, бачачи велике чудо, стали підносити свої молитви перед іконою і захотіли побудувати тут церкву. Наступного дня вранці місце це поросло ромашкою, що було вказівкою на розмір дому Божого, а будівництво церкви супроводжувалося дивовижними подіями.

На місці знайдення чудотворної Турковицької ікони був заснований чоловічий Турковицький монастир, який був закритий за уніатів в 1789 році. Обитель була відновлена ​​як жіноча 5 грудня 1902 року. Існував також список чудотворної ікони, особливо шанований віруючим народом. Коли 2 липня 1906 року до монастиря прибув єпископ Люблінський і Холмський Євлогій, ігуменя Афанасія зустрічала його з цим списком у срібній позолоченій ризі.

На початку Першої світової війни в 1914 році монастир разом з іконою був евакуйований до Москви, де знайшов притулок в Марфо-Маріїнській обителі. 13 жовтня 1915 року там був освячений домовий Єлизаветинський храм, де й перебувала ікона. У 1918 році сестри були переведені до Дмитрівського Борисоглібського монастиря, який раніше був чоловічим.

Сліди ікони були загублені, однак повідомлялося, що в 1941 році її бачили в селі Кодня під Житомиром.

1981 року в кладовищенській каплиці в Турковичах було знайдено список Турковицької ікони. 2 липня того ж року він був перенесений до Микільського храму в місті Томашові Люблінському, а навесні 1990 року був перенесений до Яблочинського Онуфріївського монастиря.