«Ікона Божої Матері, іменована “Седмиєзерна”»

Місяця жовтня на 13-й день / червня на 26-й день / липня на 28-й день

Седмиєзерна ікона належить до ікон, що користуються надзвичайним шануванням у місцях її знаходження. День святкування на честь її є урочистістю не тільки для Седмиєзерної пустині та Казані, але й для всього Прикамського Поволжя.

Сама назва ікони походить від назви пустині, яка находиться біля семи озер, які з годом злилися в одне. Пустинь цю заснував Євфимій, якому від батьків дісталася Смоленська ікона Божої Матері. Згодом ця ікона була іменована Седмиєзерною.

В 1654 році в Росії почалася морова язва. Ікону з пустині перенесли в Казань. Ікону зустрічали всі жителі міста, за що Господь по молитвам Пречистої дарував зцілення кожному, хто прикладався до чудотворної ікони. Образ Богоматері носили по домівках, молячись, і де тільки були хворі, які з годом отримували зцілення. Коли Смоленська ікона була пронесена по всьому місту і по всіх будинках, язва припинилася зовсім. З того часу жителі міста мають особливу віру та любов до Смоленської ікони Богородиці, що знаходиться у Седмиєзерній пустині.

Згодом ікону повернули в пустинь. Одначе, у 1656 році, 25 жовтня, смертоносна хвороба знову з’явилася в Казані і почала лютувати сильніше, ніж колись. Жителі знову принесли св. ікону з пустині до Казані, віруючи у швидку допомогу та заступлення Пречистої Владичиці. Справді, після принесення ікони хвороба припинилася. З 1658 встановлено назавжди приносити щорічно св. ікону в Казань 26 жовтня, що й тепер виконується. На свято перенесення Седмієзерної ікони з пустині до Казані стікається безліч народу не тільки з навколишніх губерній, але і з далеких місць.