«Ікона Божої Матері, іменована “Озерянська”»
Місяця жовтня на 30-й день
Історію свою ікона веде ще з кінця XVII ст., коли татарські набіги спустошували Слобожанщину. З’явилася ікона в Озерянській місцевості (знаходиться за 3 кілометри від сел. Мерефи, Харківської області), коли один з її жителів, що косив траву за лісом, після одного з помахів коси почув людський стогін і при цьому побачив половину священного зображення на краю коси, а іншу половину образу і перед нею палаючу свічку — біля коріння дерева, що знаходилось поруч. Косар, взявши обидві половини цього образу, вніс у свою хатину і, склавши їх, поставив у пристойному місці, і, залишивши свою роботу, старанно помолився. На другий день рано вранці він не знайшов святині у своїй хаті, бо вона була на місці явлення, і була зрощена, а на самому місці заструмилось джерело чистої води.
У той час у храмі Різдва Богородиці с. Мерефи служив ієрей Феодор, який і доніс про цю ікону митрополиту Бєлгородському і Обоянського Феодосію і з його дозволу побудував біля місця явлення ікони церкву Різдва Богородиці, де і була ікона. Бачучи знамення благодаті Божої від ікони, о. Феодор побажав, на місці явлення Пречистої Матері пободувати чернечу обитель, яка згодом прославила у всій Слобідській Україні безлюдно-прекрасну Озерянку і привертала до себе любителів безлюдно-чернечих подвигів. Старожил села Мерефи в 1762 році дав наступне письмове свідчення: «Видел я и помню, что в церкви Озерянской пустыни стояла чудотворная икона, а откуда и кем была поставлена, знать не могу. Первое чудо от Нее явилось архимандриту Севастиану и при строителе иеромонахе Варсонофии Хвастиченко».
Офіційно вважається, що Першообраз знищений в 30-і роки ХХ століття. З нього залишилися численні списки, які істотно відрізняються один від одного, хоча багато хто з них прославився своїми чудесами.
Свята чудотворна ікона Богоматері Озерянська перебувала і в Курязькому Преображенському монастирі, і в Озерянському Предтеченському храмі – і всюди сила благодаті Божої від цієї святині проявлялася в зціленнях хворих, яким добра Цілителька недуг щедро подавала милість від цілюшого Свого образу. Жителям Харкова пам’ятне було велике благодіяння Божої Матері, явлене місту від святої Її ікони в тяжкі +1833, 1848 і 1871 роки, коли лютувала в місті холера забирала в могилу безліч жертв. Багато зберегли в пам’яті випадки зцілення недужих, які свідчать, що Всесвята Володарка зцілює від Свого благодатного Озерянського образу і нині.
Ось приклади деяких випадків зцілення від святого образу: «Зцілення чоловіка, що мав всохлі руку, зцілення мирянина з Липців, що не володів ногою, зцілення дівиці Бардакової, одержимою біснуванням, зцілення Івана Миколайовича Бочковського від хворобливого шуму у вухах, зцілення двох сестер від хвороби очей, зцілення дівчинки від горлової хвороби ».
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Озерянской», глас 3
Твоего́ предста́тельства увере́ние/ и милосе́рдия Твоего́ явле́ние/ ико́на Озеря́нская нам, Влады́чице, показа́ся;/ пред не́юже ду́ши на́ша в моли́тве излива́ем/ и ве́рою Тебе́ вопие́м:/ воззри́, Милосе́рдая, на лю́ди Твоя́,/ вся ско́рби на́ша и печа́ли утоли́,/ утеше́ние благо́е в сердца́ на́ша низпосли́// и спасе́ние ве́чное душа́м на́шим, Пречи́стая, испроси́.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Озерянской», глас 5
Не отри́ни, о, Милосе́рдая Ма́ти,/ слез и воздыха́ний на́ших,/ но проше́ния на́ша ми́лостивно прии́мши,/ пред ико́ною Твое́ю моля́щихся люде́й ве́ру укрепи́,/ умиле́нием сердца́ их испо́лни и крест земна́го жития́ носи́ти им помози́;/ ели́ка бо хо́щеши, мо́жеши.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Озерянской»
О, Преблагослове́нная Влады́чице на́ша Богоро́дице! К Тебе́, обре́тшей благода́ть пред Бо́гом, во е́же роди́ти ми́ру Спа́са душ на́ших, с Ним же у Креста́ Его́ моли́твою за мир сраспина́вшаяся, и Ма́терию Све́та Им пронарече́нная, припа́дающе, мо́лимся. При́зри, Всеми́лостивая, на нас, Предве́чным Сове́том Пресвяты́я Тро́ицы, к благода́тному насле́дию жи́зни ве́чныя созда́нных, жа́лом же грехо́вным уя́звленных и сме́рти теле́сней и душе́вней пове́рженных су́щих, и я́коже святу́ю ико́ну Твою́ Озеря́нскую пречу́дне срасти́вши, всем ве́рным исто́чник чуде́с от нея́ источи́ла еси́, си́це же и нас, на Твою́, Богома́ти, ико́ну, благогове́йно взира́ющих, душе́вне и теле́сне исцели́, и немощно́е естество́ на́ше, сече́нием грехо́вным разсека́емое, па́ки с Бо́гом соедини́, и ча́дами Его́ Боже́ственныя любве́, си́лою и де́йствием Свята́го Ду́ха, нас соде́лай. Сердца́ же на́ша, Всеми́лостивая, благода́тию Христо́вою раствори́, и во́лю на́шу ко исполне́нию за́поведей Бо́жиих спе́шну сотвори́, но́ги же на́ши на путь ми́рен — И́стину Христо́ву напра́ви. И си́це, о Всеблага́я, все естество́ на́ше любо́вию к Бо́гу воспламени́. Влады́чице Пресвята́я, я́коже в тя́жком наше́ствии иноплеме́нник в преде́лы на́ша свято́ю ико́ною Твое́ю Озеря́нскою Правосла́вныя лю́ди укрепля́ла еси́, та́ко и ны́не зна́мением Ли́ка сего́ Пресвята́го па́ству Ха́рьковскую и всех ве́рных чад страны́ на́шея в единомы́слии ве́ры утверди́, и от тлетво́рных раско́лов и ересе́й злочести́вых и ины́х бед сохрани́, Оте́честву же на́шему незы́блемаго ми́ра от Бо́га испроси́, и от всех враг, мы́слящих нам зла́я, нас изба́ви. Ве́рных же Твои́х, пред свято́ю ико́ною Твое́ю припа́дающих и в ско́рбех Тебе́ моля́щихся, проше́ния испо́лни, и вся, я́же ко спасе́нию потре́бная, всем нам да́руй. Убо́гия же сле́зы и воздыха́ния на́ша благоприя́тны пред Бо́гом сотвори́ и проще́ние грехо́в на́ших испроси́. И та́ко, Преблагослове́нная Ма́ти, воздви́гни нас на благода́рственное Ти славосло́вие, и в по́двизе покая́ния нас укрепля́ющи, неосужде́нных прича́стников Пречи́стаго Те́ла и Честны́я Кро́ве Го́спода на́шего Иису́са Христа́ по кончи́не жития́ на́шего бы́ти нас ми́лостивно сподо́би. В час же исхо́да на́шего моли́тву Ма́тернюю о нас пред Бо́гом сотвори́, и бе́дныя ду́ши на́ша чрез мыта́рства лю́тыя, нача́ла и вла́сти тмы, невозбра́нно в Ца́рствие Небе́сное, иде́же мир и ра́дость безконе́чная, приведи́, — во е́же в Це́ркви Небе́сней, Тобо́ю, Честне́йшею Херуви́м и Сла́внейшею без сравне́ния Серафи́м, укра́шенной, непреста́нно славосло́вити и воспева́ти сме́рти Победи́теля — А́гнца Бо́жия, взе́мшаго грехи́ ми́ра. Ему́же, о Благода́тная, Тебе́ ра́ди, оса́нна и благодаре́ние, сла́ва, честь и поклоне́ние, со Безнача́льным Его́ Отце́м и со Пресвяты́м, Благи́м и Животворя́щим Ду́хом — Уте́шителем Святы́м, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ G:
Твоегw2 предстaтельства ўвэрeніе и3 млcрдіz твоегw2 kвлeніе їкHна nзерsнскаz нaмъ, вLчце, показaсz, пред8 нeюже дyшы нaшz въ мlтвэ и3зливaемъ и3 вёрою тебЁ вопіeмъ: воззри2, млcрдаz, на лю1ди твоS, вс‰ скHрби нaшz и3 печ†ли ўтоли2, ўтэшeніе бlг0е въ сердцA н†ша низпосли2 и3 сп7сeніе вёчное душaмъ нaшымъ, пречcтаz, и3спроси2.
Кондaкъ, глaсъ є7:
Не tри1ни, q млcрдаz м™и, слeзъ и3 воздыхaній нaшихъ, но прошє1ніz н†ша млcтивнw пріи1мши, пред8 їкHною твоeю молsщихсz людeй вёру ўкрэпи2, ўмилeніемъ сердцA и4хъ и3сп0лни и3 крeстъ земнaгw житіS носи1ти и5мъ помози2, є3ли6ка бо х0щеши, м0жеши.
Ще в розробці
