«Ікона Різдва Пресвятої Богородиці, іменована “Лукіанівська “»

Місяця вересня на 8-й день

Лукіанівська ікона Різдва Богородиці – з храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці в селі Ігнатіївському. 1594 року тричі опинялася в пустельному місці Поковитино-Рам’яне, недалеко від села. Священик Григорій, порадившись із парафіянами, випросив у патріарха Іова благословення перенести храм на місце явищ ікони. Разом із перенесеною церквою переселився і священик.

Під час польсько-литовської навали церква була розграбована. 1640 року в Раменье прийшов з Углицького монастиря молодий подвижник Іларіон (який прийняв пізніше постриг з ім’ям Лукіана) і знайшов у занедбаній церкві дві ікони, що залишилися неушкодженими: храмову, на честь Різдва Пресвятої Богородиці, і Запрестольну – Смоленську. На честь явленої чудотворної ікони було збудовано новий храм, засновано Лукіанівську обитель.

Особливої популярності ікона Різдва Пресвятої Богородиці набула 1771 року, коли над Росією пронеслася страшна морова пошесть. Жахливі численні жертви, які вона принесла, змусили російський народ звернутися з усією ревністю до Бога і Його Пречистої Матері з благанням про порятунок від напасті, яка спіткала. Після здійсненого навколо міста в 6-й тиждень після Великодня хресної ходи з чудотворною іконою Різдва Пресвятої Богородиці з Лукіанової пустелі, чума відступила.

Нині оригінал Лукіанівської ікони втрачено, однак 1992 року було знайдено шанований список ікони 19 століття.